АНОНС: Лекція "Підводна археологія та пошук затонулих кораблів в Причорномор'ї"

Про історію регіону та про успіхи попередніх сезонів – картографування затоплених частин давніх поселень та портів Дніпробугського Лиману та острову Березань, методики роботи аквалангіста-археолога, сучасні технології пошуків підводних об'єктів за допомогою портативних ехолотів-сонарів.

Про це повідомляє Чорноморська Міжнародна Підводна Археологічна Експедиція.

 

Буде проведена презентація експедиції "Сезону 2019" в акваторії острову Тендра, та перспективи пошуку в цьому регіоні найбільшого кладовища античних кораблів, залишків храму-святилища Ахіла та залишків затопленого міста-поселення часів Трої та Давнього Єгипту.

Учасникам покажуть знайдений за допомогою спеціалістів та обладнання унікальний давньогрецький корабель біля Кінбурнської Коси.

В рамках презентації поспілкуються з бажаючими долучитись до майбутньої експедиції та підводної археології, про умови участі в якості волонтерів-дайверів чи матросів сонарної чи наземної археологічної розвідки.

Публічну лекцію проведе керівник проекту "Чорноморська Міжнародна Підводна Археологічна Експедиція" - Вячеслав Герасимов.

Організатори: "Спілка волонтерів Чорноморської Міжнародної Підводної Експедиції" та дайв-центр "Deep Quest.com.ua".

Час: 4 квітня, четвер, 20.00

Місце: "Польска зала" Кнайп-клубу "Купідон", вулиця Пушкінська, 1-3, м. Київ

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.