Конституційний суд дозволив перейменувати Дніпропетровську область у Січеславську

«Сьогодні надано висновок КС щодо цього законопроекту», — повідомили в суді.

Про це повідомляють Українські Новини, передає The Бабель.

 

Законопроект передбачає внесення змін до ст. 133 Конституції про систему адміністративно-територіального устрою України. Згідно з ними, Дніпропетровська область перейменовується у Січеславську.

Таким чином, КС визнав, що перейменування області не порушує статті 157 і 158 Конституції. У ст. 157 йдеться, що Конституцію не можна змінювати, якщо ці зміни скасовують чи обмежують права і свободи людини і громадянина, або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності та порушення територіальної цілісності України.

Згідно зі ст. 158, законопроект про внесення змін до Конституції, який розглядався Радою і не був прийнятий, може бути поданий до парламенту не раніше ніж через рік з дня його відхилення. Відповідно до цієї статті, Рада протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції.

У разі позитивного висновку КС, зміни до Конституції приймаються шляхом голосування за законопроект 226 голосами в першому читанні і 300 — на наступній сесії у другому.

Читайте також:

Рада таки визначилася з новою назвою Дніпропетровської області

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.