У Відні осквернили меморіал воїнам Червоної армії. ФОТО

У Відні невідомі вандали облили у четвер фарбою пам’ятник солдатам Червоної армії, загиблим під час звільнення Австрії від нацизму.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Австрії.

Наразі п’єдестал монумента у кількох місцях облитий чорною фарбою. Також дещо постраждали розташовані поруч вінки з квітами, які було покладено днями, у тому числі Посольством України в Австрії.

 

У поліції Відня кореспондентові агентства повідомили, що у зв’язку з інцидентом зареєстровано провадження за підозрою у заданні шкоди майну. "Триває розслідування по відношенню до невідомих наразі злочинців", - повідомили в поліції.

 

Найвідоміший в Австрії пам’ятник Героям Червоної армії (Das Heldendenkmal der Roten Armee), розташований на площі Шварценберг в центральній частині Відня, вже неодноразово зазнавав нападів з боку вандалів.

З метою попередження цих нападів та ретельного розслідування потенційних актів вандалізму на початку квітня цього року поліція Відня повідомила про встановлення на площі двох камер відеоспостереження. З наближенням 9 травня столичні правоохоронці також планують посилити охорону монументу.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.