У Відні осквернили меморіал воїнам Червоної армії. ФОТО

У Відні невідомі вандали облили у четвер фарбою пам’ятник солдатам Червоної армії, загиблим під час звільнення Австрії від нацизму.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Австрії.

Наразі п’єдестал монумента у кількох місцях облитий чорною фарбою. Також дещо постраждали розташовані поруч вінки з квітами, які було покладено днями, у тому числі Посольством України в Австрії.

 

У поліції Відня кореспондентові агентства повідомили, що у зв’язку з інцидентом зареєстровано провадження за підозрою у заданні шкоди майну. "Триває розслідування по відношенню до невідомих наразі злочинців", - повідомили в поліції.

 

Найвідоміший в Австрії пам’ятник Героям Червоної армії (Das Heldendenkmal der Roten Armee), розташований на площі Шварценберг в центральній частині Відня, вже неодноразово зазнавав нападів з боку вандалів.

З метою попередження цих нападів та ретельного розслідування потенційних актів вандалізму на початку квітня цього року поліція Відня повідомила про встановлення на площі двох камер відеоспостереження. З наближенням 9 травня столичні правоохоронці також планують посилити охорону монументу.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.