Комітет Сейму Латвії визнав депортацію кримських татар геноцидом

Комітет закордонних справ Сейму Латвії ухвалив заяву, у якій визнав геноцидом депортацію кримських татар.

Про це пише "Дзеркало тижня" з посиланням на Facebook першого секретаря посольства України в Ризі Алісу Подоляк. У Ризі також провели акцію, яка символізує перемогу над терором, під час якої біля пам'ятника Тарасу Шевченку висадили Кримські липи.

"Комітет у закордонних справах Сейму Латвії ухвалив важливу для України заяву про визнання геноцидом депортацій кримських татар і засудження триваючої окупації Криму, а перед цим відбулася як завжди тепла і змістовна зустріч зі спікером парламенту Інарою Мурнієце",написала Подоляк.

Усі фото: Посольство України в Латвії 

Посольство України в Латвії інформує, що заяву також винесуть на засідання Сейму для прийняття 16 травня – напередодні 75-ї річниці депортації кримських татар 18 травня. 

Аліса Подоляк зазначила, що у ризькому парку Кровальда біля пам'ятника Тарасу Шевченку висадили Кримські липи, як символ перемоги життя над терором, творення над руйнуванням і боротьби за життя.

 

"Кримська липа була оголошена Деревом року в Латвії у знак солідарності з Україною та кримськими татарами і разом з товариством дендрологічного товариства у нас виникла ідея подарувати Ризі це нетипове для північної країни дерево, природнім середовищем якого є український Крим", - додала Подоляк.

 

За її словами, в акції взяли участь віце-спікер Сейму Дагмара Бейтнере-Ле Галла, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаов, посол України в Латвії Олександр Міщенко та інші. Подоляк додала, що на центральній площі Риги біля пам'ятника Свободи відбувся чисельний флешмоб, а в Музеї окупації Латвії відкрили виставку "Доросле кримське дитинство".

"Окремо дякую Міністру закордонних справ Латвії Едгарсу Рінкевичсу за його оперативну реакцію на рішення російської влади спростити процедуру спрощеного надання громадянства жителям Донбасу", - підсумувала Подоляк.

Читайте також:

Червнева депортація народів Криму

Як відбувалась депортація з Криму — документи НКВД

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.