Комітет Сейму Латвії визнав депортацію кримських татар геноцидом

Комітет закордонних справ Сейму Латвії ухвалив заяву, у якій визнав геноцидом депортацію кримських татар.

Про це пише "Дзеркало тижня" з посиланням на Facebook першого секретаря посольства України в Ризі Алісу Подоляк. У Ризі також провели акцію, яка символізує перемогу над терором, під час якої біля пам'ятника Тарасу Шевченку висадили Кримські липи.

"Комітет у закордонних справах Сейму Латвії ухвалив важливу для України заяву про визнання геноцидом депортацій кримських татар і засудження триваючої окупації Криму, а перед цим відбулася як завжди тепла і змістовна зустріч зі спікером парламенту Інарою Мурнієце",написала Подоляк.

Усі фото: Посольство України в Латвії 

Посольство України в Латвії інформує, що заяву також винесуть на засідання Сейму для прийняття 16 травня – напередодні 75-ї річниці депортації кримських татар 18 травня. 

Аліса Подоляк зазначила, що у ризькому парку Кровальда біля пам'ятника Тарасу Шевченку висадили Кримські липи, як символ перемоги життя над терором, творення над руйнуванням і боротьби за життя.

 

"Кримська липа була оголошена Деревом року в Латвії у знак солідарності з Україною та кримськими татарами і разом з товариством дендрологічного товариства у нас виникла ідея подарувати Ризі це нетипове для північної країни дерево, природнім середовищем якого є український Крим", - додала Подоляк.

 

За її словами, в акції взяли участь віце-спікер Сейму Дагмара Бейтнере-Ле Галла, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаов, посол України в Латвії Олександр Міщенко та інші. Подоляк додала, що на центральній площі Риги біля пам'ятника Свободи відбувся чисельний флешмоб, а в Музеї окупації Латвії відкрили виставку "Доросле кримське дитинство".

"Окремо дякую Міністру закордонних справ Латвії Едгарсу Рінкевичсу за його оперативну реакцію на рішення російської влади спростити процедуру спрощеного надання громадянства жителям Донбасу", - підсумувала Подоляк.

Читайте також:

Червнева депортація народів Криму

Як відбувалась депортація з Криму — документи НКВД

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.