Вілкул хоче звільнити В'ятровича

Народний депутат України Олександр Вілкул зареєстрував постанову про звільнення Голови Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича з посади.

Про це він написав на своїй сторінці у "Фейсбуці". 

"Для повернення в країну нормального життя потрібна зміна нетільки Президента, але і його команди, яка провокувала конфлікти. Серед них – В’ятрович", – написав політик.

Депутат звинувавтив В’ятровича у тому, що той "втоптував у грязюку історію нашого народу, який переміг фашизм".

"Реванш так реванш?", - відреагував сам Володимир В’ятрович на цю ініціативу в себе на "Фейсбуці".

Народний депутат Андрій Левус анонсував акцію на підтримку очільника УІНП під стінами Веровної Ради.

"Вони явно нариваються. Вони думають, що уже тут "всьо парєшалі". Що уже скоро знову затягнуть нам ярмо "русского міра". Що знову будуть пепеписувати нашу історію ітнмщмти нашу мову. Це дуже велика їхня помилка. Реваншу не буде. Вони отримають опір. Все буде Україна. Завтра даємо бій реваншу - 9.00 біля парламенту", - написав Левус.

Нагадаємо, Голову Українського інституту національної пам'яті призначає та звільняє з посади не парламент, а Кабінет Міністрів України.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.