Гробницю V століття до н. е. на 30 мумій знайшли в Єгипті

На півдні Єгипту в провінції Асуан, археологи виявили масштабне давнє поховання, яке відноситься до періоду грецько-римського панування (332 р. до н. е. – 395 р. до н. е.).

Про це повідомляє "Бі-Бі-Сі" з посиланням на міністерство у справх старожитностей Єгипту.

Гробниця складається з кількох кімнат і є цілком видовбаною в скелі. Поховання досі залишалося недоторканим, тому що вхід був замурований камінною стіною. Щоб потрапити в усипальницю, треба спутитися кам’яними сходами.

 Усі фото: Міністерство у справах старожитностей Єгипту

При вході в основну камеру стояло кілька ємностей з дьогтем, який використовувався для бальзамування, а також готовий до розпису, але ще не розписаний, картонаж (багатошаровий папірус, який традиційно використовували в Давньому Єгипті для створення посмертних масок і саркофагів, які повторюють контури тіла) і олійна лампа.

Зліва і справа від входу вчені знайшли численні фрагменти посмертних масок і чудово збережену статуетку Ба – птаха з людським обличчям, який уособлює душу померлого.

Усередині склеп зберігає 30 мумій, в тому числі й забальзамовані дитячі тіла. Ім’я "основного" захороненого, похованого в дерев’яному саркофазі, оздобленому розписом, – Тійт. Поруч із чотирма муміями розставлені тарілки з їжею.

 Статуетка Ба усособлює душу померлого 

У погребальних камерах археологи знайшли десятки амфор з ароматичними речовинами та інших жертовних ємностей з підношеннями богам Давнього Єгипту – Хнуму, Сатісу, Анукету і Хапі.

Два муміфікованих тіла, схожі на тіла матері й дитини, були покладені одне на одного та вкриті розписним картонажем Ще кілька дітей були захоронені окремо, в суміжній боковій галереї.

 Мумії матері та дитини

Професор Патриція П’ячентіні, яка керує розкопками, окремо відзначила дивним чином збережені ноші, якими до гробниці спускали тіла. Вони зроблені з двох пальмових жердин, між якими натягнуто розписану тканину.

 

За словами професора П’ячентіні, в околицях мавзолея Ага-хана, збудованого в Асуані на західному березі Нілу, розташовується біля 300 давніх поховань, зроблених між VI ст до н. . і IV ст. н. е.

Від 2015 року в цьому регіоні археологи провели розкопки вже 25 таких гробниць.

Як повідомлялося, тиждень тому влада Єгипту оголосила  про відкриття гробниці фараонів у некрополі Драа Абул Нага на західному березі Луксора.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.