На Чернігівщині через аграріїв зникла пам’ятка археології. ВІДЕО

На Ічнящині в с. Безводівка зорали стародавній курган – пам’ятку археології під охоронним номером 2231-8. Орендар земельної ділянки, на якій розташований курган, зруйнував його.

Про ситуацію розповів дослідник, астроархеолог Олександр Кликавка, повідомляє ЧЕline.

 Фото: ЧЕline

"У період між 2010 та 2013 роками історична пам’ятка зникла з супутникових знімків Google та з земної поверхні, але її межі залишилися на кадастровому плані земельної ділянки, яку орендує землекористувач.

Також у 2013 році охоронна експедиція Інституту археології описала цей курган, зробила геодезичний план і визначила охоронні межі. Таких курганів тільки на астрономічному комплексі Безводівка можна нарахувати до 10 на сьогодні.

Я особисто в 2017 році на цьому кургані знайшов лише шматок бетону від геодезичної точки, яка колись захищала курган від свавілля фермерів", – розповідає Олександр Кликавка.

У 2017 році дослідник випустив відео "Врятувати Безводівку".

Після цього відео плуги аграріїв відступили від курганів на 5-7 метрів, але не від усіх. Орендар земельної ділянки, на якій є історична пам’ятка, орендуючи ділянку, підписує договір про її охорону з місцевим відділом культури.

Тому в цьому випадку порушено договір, кадастровий план, Закон України "Про охорону культурної спадщини" та Закон України "Про земельний кадастр". Відомо, що більшість земель обробляє ПП "Ічнянське" і ТОВ "Росток-Холдинг".

Журналісти ЧЕline більше тижня намагалися отримати коментар від ічнянських чиновників. Усі як один перенаправляли журналістів до міського голови Ічні Оксани Андріанової, проте почути думку представника влади так і не вдалося.

Олександр Кликавка разом з юристами підготував і відправив заяви до поліції та інших державних установ.

Читайте також:

На Вінничині пограбували два кургани. ФОТО

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.