На Житомирщині викопали могильну плиту, ймовірно – польського письменника Яна Барщевського. ФОТО

Проводячи газопровід до власного обійстя житель міста Чуднів Житомирської області викопав на подвір'ї стару чавунну плиту, згодом виявилося, що вона не що інше, як надмогильна плита відомого польського та білоруського письменника Яна Барщевського.

Про це повідомляє сайт Чуднів news.

 

Проводячи газопровід до власного обійстя, чуднівчанин викопав на подвір'ї стару чавунну плиту, а через 17 років виявилося, що вона не що інше, як надмогильна плита відомого польського та білоруського письменника Яна Барщевського.

Власник подвір'я розповідає, що в 2002 або в 2003 році, копаючи траншею для прокладання газової труби, знайшов чавунну плиту, яка знаходилася в землі на глибині 50 сантиметрів. Знахідка була досить тяжка, вагою приблизно 30-35 кг, явно мала певний напис, який за товщею іржі неможливо було детально роздивитися.

10 років тяжка плита просто стояла під хлівом, допоки господар вирішив зацементувати подвір'я і для економії цементу просто закрив частину ділянки знайденою плитою.

 

З часом, під впливом погодних умов, іржа з плити стерлася і став чітко помітний напис. Господарі вважали, що напис на німецькій мові і не переймалися написаним, доки 15 квітня 2019 року їхню дочку, чотирикласницю Лєну, зацікавив його переклад.

Дівчинка старанно переписала прізвище та ім'я, які були початком напису, і вирішила пошукати в Інтернеті переклад. На введене прізвище пошукова система не видала жодного збігу, тоді дівчинка дописала до нього ще й ім'я і в Інтернеті одразу з'явилися посилання.

Найперша стаття у Вікіпедії, яка розповідає про Яна Барщевського, польського та білоруського письменника, який жив і помер в Чуднові в 1851 році. Дуже ймовірно, що знайдена чавунна плита є надгробною плитою відомого письменника.

 Ян Барщевський

Надпис на плиті перекладається приблизно так: "Ян Барщевський, улюбленець Бога, письменник, натхненний Ісусом. Жив помірковано 70 років. Помер 23 лютого 1851 року".

Читайте також:

Будівельники у Білорусі знайшли масове поховання жертв Голокосту

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.