Нотр-Дам де Парі: причиною пожежі могло стати коротке замикання

Причиною пожежі в Соборі Паризької Богоматері могло стати коротке замикання у частині будівлі, яка перебувала на реконструкції.

Як повідомляє "Європейська правда", про це пише французьке видання Le Parisien з посиланням на джерела в поліції.

 Фото: Le Parisien

В рамках розслідування поліція допитала вже близько 30 осіб – охоронців, співробітників компанії, що проводить реконструкцію, будівельників.

Співробітники служби безпеки повідомили поліції, що осередок пожежі був розташований біля основи шпиля Нотр-Даму з боку Сени.

В рамках цих реставраційних робіт на шпилі Нотр-Даму встановили риштування вагою понад 500 тонн. Будівельні роботи обслуговувалися трьома ліфтами.

Перший ліфт піднімав робітників на висоту 24 м від землі, другий піднімав на висоту 54 м на дах, третій ліфт дозволяв дістатися до шпиля, який робітники повинні були очистити. Два з цих ліфтів вже працювали з минулого четверга, коли знімали статуї, розташовані на шпилі.

За словами охоронців, коли спрацювала пожежна сигналізація і вони прибули до ліфта, пожежа вже була сильною і вони більше нічого не могли зробити.

За однією з версій криміналістів, причиною пожежі могла бути проблема з електрикою. "Можливо, сталося коротке замикання", - сказав один зі співрозмовників видання.

Читайте також:

Пасха Парижа – від смерті до життя

Нотр-Дам де Парі: панорама собору після пожежі та початок слідства. ФОТО

Пожежу у Соборі Паризької Богоматері взяли під контроль і частково загасили. ФОТО.

Горить Собор Паризької Богоматері. ФОТО. ВІДЕО

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.