АНОНС: У Києві відкриється виставка «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір»

На інформаційних планшетах виставки розповідається про життєвий шлях, творчий доробок, обставини арешту і розстрілу представників творчих та інтелектуальних кіл тогочасного українського суспільства. Багато із них були знищені у в’язницях НКВД у Києві та поховані на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

Більшовицька влада, прагнучи остаточно утвердитись в Україні, запланувала ліквідацію її провідної верстви шляхом репресій або заміни на більш лояльних діячів із "правильною" біографією.

У період Великого терору (1937-1938 рр.) було знищено велику кількість письменників, науковців, митців. Таким чином було загальмованокультурний розвиток України.

На виставці будуть представлені праці репресованих радянською владою вчених-археологів М. Макаренка, А. Левковича, лист дружини вченого-археолога М. Єрнста до Л. Берії про безпідставність звинувачень щодо її чоловіка, рукопис та особисті речі Остапа Вишні, тростина Митрополита УАПЦ В.Липківського, а також особисті речі репресованих військових із фондів НМІУ.

Партнер виставки – Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили".

Куратор – провідний науковий співробітник відділу історії України у ХХ століття НМІУ Богдан Скопненко.

Час: 18 квітня, четвер, 14.00.

Місце: Національного музею історії України: вул. Володимирська, 2.

Контакт: 096-281-82-85 (Валентина Янчук)

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.