Stalin The Best. Росіяни встановили рекорд

Роль Сталіна в історії позитивно оцінюють 70% росіян.

Про це повідомляє російський "Левада-центр".

Згідно нового опитування, майже половина респондентів готові виправдати сталінські репресії. Це рекордний показник за всі роки таких досліджень.

У березні 2019 року про своє захоплення, повагу чи симпатії до Сталіна заявив кожний другий учасник опитування (51%).

Лише 14% ставиться до Сталіна негативно: відчуває до нього роздратування, страх, огиду.

Лише 19% вважає, що роль Сталіна в історії була негативною.

 Яку роль Сталін зіграв у житті Російської Федерації?

Джерело: Левада-центр

Динаміка суспільної думки у РФ:

-          На початку 2000 років спостерігалося практично рівна доля позитивних і негативних оцінок Сталіна;

-          У 2008-2014 році переважало нейтральне ставлення до Сталіна, що на думку дослідників "Левада-центру" свідчить про зростання байдужості російського суспільства до проблематики сталінізму;

-          З 2015 року у РФ збільшується позитивне сприйняття Сталіна, на відміну від України, де навпаки укріплюється негативне сприйняття Сталіна і його ролі в історії.

"Позитивне ставлення до вождя і його ролі в історії установилося на рівні нової соціальної норми", - зазначають автори дослідження.

Також дослідники відзначають, що у різних вікових групах відсутні суттєві відмінності у ставленні до Сталіна: позитивне ставлення домінує як серед старшого покоління, так і серед молоді.

Читайте також:

Павло Клімкін: Тест на людоїдство

2017: Росіяни вважають Сталіна, Путіна й Пушкіна найвидатнішими людьми у світовій історії - Левада-центр

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.