АНОНС: У Києві презентують видання про Карпатську Україну

Мова йде про працю «Закарпаття в боротьбі», одного з учасників Визвольних змагань 1917-1921 років підполковника Армії УНР Антіна Кущинського.

Про це повідомляє Книгарня "Є".

 

Серед низки цьогорічних ювілейних дат – події 80-літньої давності на Закарпатті є знаковими в українському державотворенні. З нагоди відзначення цієї річниці перевидано унікальну книгу спогадів підполковника Армії УНР Антіна Кущинського "Закарпаття в боротьбі".

Книга мала лише одне видання 1981 року в Буенос-Айресі накладом 750 примірників і залишалась одним з найрідкісніших видань про боротьбу закарпатців за незалежність України.

Спогади містять опис подій, що відбувались до Другої світової війни на Закарпатті та низку живих свідчень про діяльність та вчителювання Антіна Кущинського у селах Заріччя, Ясіня, Кваси та інші.

Під час боротьби   Карпатської Січі Кущинський був командиром Гуцульського кошу. В Рахові потрапив у полон, перебував у концентраційному таборі Варіо-Лопош в Угорщині разом із Василем Ґренджою-Донським, Іваном Климпушем та ін.

Подальша доля автора мала всесвітню географію від Німеччини, Парагваю до Чикаґо. Він став одним із визначних діячів української діаспори та залишив по собі чималий науково-історичний здобуток. Але серце своє та найтепліші спогади він залишив на Закарпатті.

У книзі Антін Кущинський рясно цитує патріотичні вірші знаних українських поетів Закарпаття – безпосередніх учасників згаданих подій.

Учасники:

Вахтанг Кіпіані, український журналіст, публіцист, історик. Головний редактор Інтернет-видання "Історична правда", однойменного тележурналу на каналі ZIK, викладач магістерської програми з журналістики Українського католицького університету у Львові та кафедри PR у Національному університеті "Києво-Могилянська академія", засновник Музею-архіву преси.

Станіслав Федорчук, український політолог, публіцист, книжковий оглядач, випускник історичного факультету Донецького університету ім. В.Стуса, автор книги "Демонтаж лицемірства", голова Правління громадської організації "Українська народна рада Донеччини та Луганщини". Нагороджений відомчою нагрудною відзнакою СБУ "Хрест доблесті" ІІ ступеня (2009), лауреат Премії ім. Якова Гальчевського у номінації "За публіцистичну діяльність" (2014).

Час: 19 квітня, п’ятниця, 18.30

Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3

Вхід вільний

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.