Спецпроект

У Канаді згорів Український культурний центр

Будівля Українського культурного центру в місті Гамільтон поблизу Торонто була повністю знищена вогнем.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 Фото: Укрінформ

За словами правоохоронців, унаслідок пожежі, що виникла у ніч на суботу, ніхто не постраждав, однак будівля, яка належала Спілці української молоді, зазнала серйозних пошкоджень.

Окрім власне культурного центру, в якому відбувалися численні заходи української громади Гамільтона, у будівлі знаходилося також відділення кредитної спілки "Будущність". Наразі невідомо, чи були знищені у вогні готівкові кошти або важливі документи фінансової установи.

Водночас на своїй сторінці у Facebook президент Канадсько-українського міжнародного фонду підтримки Антоніна Кумка повідомила, що згоріли деякі архівні документи діаспори.

"Конгрес Українців Канади відділ Гамільтон зі смутком повідомляє про пожежу в Українському Культурному Центрі (СУМ Гамільтон) минулої ночі. Будівля згоріла повністю. Також згоріли деякі архівні документи", - написала вона.

Причини пожежі встановлюються.

Читайте також:

На Франківщині згоріла найбільша дерев'яна церква в Галичині. ФОТО

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.