Спецпроект

АНОНС: У Дніпрі покажуть фільм на основі щоденника мешканця гетто під час Голокосту

17 квітня в Музеї "Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні" покажуть документальний фільм про Голокост "Книга проклять. Щоденник Беньяміна Берковича" за участі автора – білоруського режисера, лауреата премії "За духовне Відродження" Юрія Горульова.

Про це повідомляє Prostir.museum.

Беньямін Беркович - один із в'язнів Новогрудського гетто в Білорусі. У 2005 р. в архіві Єврейського історичного інституту Варшави знайшли його щоденник.

 

Перед ліквідацією гетто автор щоденника передав його поляку Ромуальду Пеляховському, своєму довоєнному знайомому, і попросив зберегти. Після війни, з ризиком для родини, Пеляховський під час репатріації таємно вивіз щоденник до Польщі і передав його до Єврейського історичного інституту.

У фільмі автор розкриває ще одну сторінку з історії Голокосту на території Білорусі і намагається дослідити ставлення різних поколінь ізраїльських євреїв до антисемітизму і питань помсти в сьогоднішніх умовах. Разом із режисером по слідах долі Берковича йдуть Майкл Каган, інженер з Ізраїлю, і Тамара Вершицька, директор історичного музею Новогрудка.

17 квітня, середа, 18.00

Місце: м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, 4/26, Центр "Менора", Музей "Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні", відеозала (3-й поверх, ліфт Б).

Вхід вільний.

Довідки за телефоном: 050-452-21-63

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.