Пам'ятник солдатам Російської імператорської армії у Володимирі-Волинському пошкодили. ФОТО

Вандали пошкодили пам’ятник солдатам Російської імператорської армії, розташований на кладовищі м. Володимира-Волинського Волинської області.

Про це стало відомо зранку 11 квітня, повідомляє сайт "Буг".

У статуї, яка зображувала воїна з мечем, відбили обидві руки вище ліктя. Вона розташовувалася на головній алеї цвинтаря.

 

Місцева поліція повідомили, що із заявами про вандалізм до них не зверталися.

На таблиці біля пам’ятника напис російською мовою "Русским воинам-бородинцам павшим при защите города 03.08.1914".

Пам’ятник розташовується над похованням солдатів 68-го Бородінського піхотного полку, які загинули 3 серпня 1914 року під час оборони міста від наступу австро-угорських військ у ході Першої світової війни.

Нагадаємо, в урочищі Куропати в Білорусі знесли хрести, встановлені активістами на честь жертв сталінських репресій.

У ніч з 17 на 18 березня сплюндровали  меморіал воякам Армії УНР у м. Ананьїв Одеської області.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.