Музей Ханенків вперше показав гравюри Дюрера

У Києві 11 квітня вікрилася виставка гравюр Альбрехта Дюрера з колекції Харківського художнього музею: понад 60 творів генія німецького Відродження та його послідовників можна побачити у залах Музею Ханенків.

Про це повідомляє Prostir.museum.

 

На виставці творів Альбрехта Дюрера з колекції Харківського художнього музею буде, зокрема, представлено: 

  • ксилографії з циклу "Життя Марії" і копії сучасника Дюрера - Маркантоніо Раймонді, виконані у техніці гравюри різцем;
  • титульний аркуш циклу  "Апокаліпсис";
  • рідкісні різцеві гравюри, що належать до раннього періоду творчості митця: "Морське чудовисько", загадкові "Чотири відьми" та  "Прогулянка"; 
  • серію "Малі Страсті";
  • портрети інтелектуалів, які належать до пізнього періоду його творчості.

Однією з родзинок виставки є можливість порівняти ксилографії з поетичного циклу "Життя Марії" із копіями Маркантоніо Раймонді — адже конфлікт Дюрера та Раймонді був першим в історії судом за авторське право. Раймонді заборонили ставити монограму Дюрера, але копіювати не заборонили.  

Куратор виставки: Олена Шостак, завідувач відділу графіки Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Виставка триватиме до 15 червня 2019 р.

ДОВІДКА:

Альбрехт Дюрер (1471-1528) - видатний німецький художник епохи Відродження, геніальний живописець та майстер гравюри. Його значення для національної культури Німеччини настільки велике, що початок 16 століття знавці називають "епохою Дюрера".

Дюрер був першим митцем, який працював одночасно у двох техніках гравюри – на дереві і на міді, впровадивши кардинальні технічні й художні новації. А також першим, хто втілив у гравюрі такі глибокі філософські ідеї, хто спонукав глядача до таких складних роздумів, хто зумів так передати красу оточуючого світу та охопив своєю творчістю таке розмаїття фантастичних сюжетів. 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.