Музей Ханенків вперше показав гравюри Дюрера

У Києві 11 квітня вікрилася виставка гравюр Альбрехта Дюрера з колекції Харківського художнього музею: понад 60 творів генія німецького Відродження та його послідовників можна побачити у залах Музею Ханенків.

Про це повідомляє Prostir.museum.

 

На виставці творів Альбрехта Дюрера з колекції Харківського художнього музею буде, зокрема, представлено: 

  • ксилографії з циклу "Життя Марії" і копії сучасника Дюрера - Маркантоніо Раймонді, виконані у техніці гравюри різцем;
  • титульний аркуш циклу  "Апокаліпсис";
  • рідкісні різцеві гравюри, що належать до раннього періоду творчості митця: "Морське чудовисько", загадкові "Чотири відьми" та  "Прогулянка"; 
  • серію "Малі Страсті";
  • портрети інтелектуалів, які належать до пізнього періоду його творчості.

Однією з родзинок виставки є можливість порівняти ксилографії з поетичного циклу "Життя Марії" із копіями Маркантоніо Раймонді — адже конфлікт Дюрера та Раймонді був першим в історії судом за авторське право. Раймонді заборонили ставити монограму Дюрера, але копіювати не заборонили.  

Куратор виставки: Олена Шостак, завідувач відділу графіки Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Виставка триватиме до 15 червня 2019 р.

ДОВІДКА:

Альбрехт Дюрер (1471-1528) - видатний німецький художник епохи Відродження, геніальний живописець та майстер гравюри. Його значення для національної культури Німеччини настільки велике, що початок 16 століття знавці називають "епохою Дюрера".

Дюрер був першим митцем, який працював одночасно у двох техніках гравюри – на дереві і на міді, впровадивши кардинальні технічні й художні новації. А також першим, хто втілив у гравюрі такі глибокі філософські ідеї, хто спонукав глядача до таких складних роздумів, хто зумів так передати красу оточуючого світу та охопив своєю творчістю таке розмаїття фантастичних сюжетів. 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.