Спецпроект

АНОНС: Клуб історичного кіно покаже "Небувалий похід" Михаїла Кауфмана

12 квітня в Києві представлять коментовану версію повнометражної документальної стрічки Михаїла Кауфмана "Небувалий похід" (Українфільм, 1931; 70 хв., саундтрек Антона Байбакова)

Захід відбудеться у співпраці клубу історичного кіно Національного музею історії України у Другій світовій війні, Національного центру Олександра Довженка, Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Інституту історії України НАНУ.

 

"Небувалий похід" - це:

■ авангардний шедевр одного з найкращих операторів в історії кіно;
■ епічна історія "механізації" міста і села у переддень Голодомору;
■ драматична доля митця на службі у сталінської пропаганди.

Після перегляду зустріч з коментаторкою стрічки, істориком Людмилою Гриневич.

12 квітня, п'ятниця, 15.00

Місце: Головна експозиція Національного музею історії України у Другій світовій війні (Київ, вул. Лаврська, 24).

Акредитація ЗМІ: + 38 097 144 89 38 (Людмила Рибченко), warmuseum.kiev@gmail.com

Вхід вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.