Спецпроект

АНОНС: Клуб історичного кіно покаже "Небувалий похід" Михаїла Кауфмана

12 квітня в Києві представлять коментовану версію повнометражної документальної стрічки Михаїла Кауфмана "Небувалий похід" (Українфільм, 1931; 70 хв., саундтрек Антона Байбакова)

Захід відбудеться у співпраці клубу історичного кіно Національного музею історії України у Другій світовій війні, Національного центру Олександра Довженка, Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Інституту історії України НАНУ.

 

"Небувалий похід" - це:

■ авангардний шедевр одного з найкращих операторів в історії кіно;
■ епічна історія "механізації" міста і села у переддень Голодомору;
■ драматична доля митця на службі у сталінської пропаганди.

Після перегляду зустріч з коментаторкою стрічки, істориком Людмилою Гриневич.

12 квітня, п'ятниця, 15.00

Місце: Головна експозиція Національного музею історії України у Другій світовій війні (Київ, вул. Лаврська, 24).

Акредитація ЗМІ: + 38 097 144 89 38 (Людмила Рибченко), warmuseum.kiev@gmail.com

Вхід вільний.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.