АНОНС: Лекція "Ідея і міф сарматизму" у НМІУ

Шляхта Речі Посполитої двох народів витворила своєрідну ідеологію, вважаючи себе нащадками сарматів. Яке призначення було в цього міфу? Чи були з ними згодні українські шляхтичі? 13 квітня про це розповість дослідник історії Іван Гоменюк.

Давно поглинули українські степи навіть згадки про войовничих сарматів, чия нестримна кіннота несла списами й мечами пострах навколишніх народам. Але й через півтора десятка століть на європейських картах ці терени продовжували іменувати Сарматією. Більше того, шляхта Речі Посполитої двох народів витворила своєрідну ідеологію, вважаючи себе нащадками саме сарматів.

 

Яке призначення було в цього міфу? Чи були з ними згодні українські шляхтичі? Як відобразився сарматизм у моді, літературі та архітектурі? Про це розповість дослідник історії Іван Гоменюк.

13 квітня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2, 4 поверх).

Організатор: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.