Посольству Польщі не сподобався зміст передачі про Бандеру на UA:Першому

Посольство Польщі в Україні висловило протест щодо змісту програми "Розсекречена історія" про Степана Бандеру в ефірі українського суспільного телебачення.

Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться у листі посольства, адресованого голові правління НСТУ Зурабу Аласанії.

Реакція посольство стосується програми "Розсекречена історія: Страсті за Бандерою", яка вийшла в ефір 6 квітня на телеканалі UA: Перший.

"Обурливим є представлений у програмі вигляд Польщі. Показані "функціонуючі в Польщі" міфи щодо Бандери. Представляється також "критика" цієї постаті в нашій країні. Причому, ведучий не посилається на жодні джерела та не вказує авторів критичних поглядів", - йдеться у листі.

 Джерело: FB Володимира В'ятровича
Посольство також незадоволене, що у програмі "був пропущений створений Бандерою кримінальний вимір ідеології інтегрального націоналізму та її наслідки у вигляді тисяч жорстоко вбитих мешканців земель нинішньої України не українського походження".

"Особливу стурбованість викликає ідилічне зображення Бандери, яке намагалися створити гості випуску", - підкреслюється у листі.

Нагадаємо, Конституційний трибунал Польщі в січні цього року постановив, що положення поправки до закону про Інститут національної пам'яті у частині, що стосується "злочинів українських націоналістів", є неконституційними

Поправки дозволяли відкривати кримінальні провадження проти осіб, котрі заперечують "злочини українських націоналістів" у 1925-1950 роках, а також злочини українських формувань, які "були колаборантами" ІІІ Рейху під час Другої світової війни.

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.