Посольству Польщі не сподобався зміст передачі про Бандеру на UA:Першому

Посольство Польщі в Україні висловило протест щодо змісту програми "Розсекречена історія" про Степана Бандеру в ефірі українського суспільного телебачення.

Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться у листі посольства, адресованого голові правління НСТУ Зурабу Аласанії.

Реакція посольство стосується програми "Розсекречена історія: Страсті за Бандерою", яка вийшла в ефір 6 квітня на телеканалі UA: Перший.

"Обурливим є представлений у програмі вигляд Польщі. Показані "функціонуючі в Польщі" міфи щодо Бандери. Представляється також "критика" цієї постаті в нашій країні. Причому, ведучий не посилається на жодні джерела та не вказує авторів критичних поглядів", - йдеться у листі.

 Джерело: FB Володимира В'ятровича
Посольство також незадоволене, що у програмі "був пропущений створений Бандерою кримінальний вимір ідеології інтегрального націоналізму та її наслідки у вигляді тисяч жорстоко вбитих мешканців земель нинішньої України не українського походження".

"Особливу стурбованість викликає ідилічне зображення Бандери, яке намагалися створити гості випуску", - підкреслюється у листі.

Нагадаємо, Конституційний трибунал Польщі в січні цього року постановив, що положення поправки до закону про Інститут національної пам'яті у частині, що стосується "злочинів українських націоналістів", є неконституційними

Поправки дозволяли відкривати кримінальні провадження проти осіб, котрі заперечують "злочини українських націоналістів" у 1925-1950 роках, а також злочини українських формувань, які "були колаборантами" ІІІ Рейху під час Другої світової війни.

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.