У Франківську директор обласного архіву намагався змити хабар в унітаз

Івано-Франківський міський суд визнав винним у зловживанні впливом колишнього директора Державного архіву Івано-Франківської області Ігоря Гриника.

У квітні 2018 року Гриник отримав $500 хабара. Під час затримання посадовець намагався змити гроші в унітаз, повідомляє ІА ЗІК із посиланням на видання Курс.

 Фото: Правда.іф

На посаді директора обласного держархіву він працював з 2009 року.

5 березня 2018 року до Гриника звернувся голова кооперативу "Проектант" з проханням допомогти у пошуку та наданні інформації про місця розташування родовищ корисних копалин.

Гриник пообіцяв голові кооперативу, що за $500 зможе вплинути на посадовця, до обов’язків якого входив пошук документів з питань розробки корисних копалин на території Івано-Франківської області.

Голова кооперативу погодився на пропозицію і одразу звернувся із заявою до поліції.

19 квітня минулого року після передачі хабара посадовця затримали правоохоронці.

У суді Гриник визнав свою провину, обіцяв, що більше такого не повториться та просив суворо не карати.

Зрештою суд визнав чоловіка винним у зловживанні впливом та призначив 12 750 грн штрафу. Також він заплатить 8 294 грн за експертизи.

Читайте також:

Директору Державного архіву Закарпатської області оголошено про підозру у отриманні хабара

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.