ЮНЕСКО за допомогою штучного інтелекту відновлюватиме історичні памʼятки у сирійському Алеппо

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) має намір за допомогою штучного інтелекту відновити культурні та архітектурні пам'ятки у сирійському місті Алеппо, які були практично повністю знищені під час бойових дій.

Про це розповіла глава організації Одрі Азуле, повідомляє Бабель із посиланням на інтерв'ю ТАСС.

 Фото: aladdin hammami / Unsplash

За її словами, над реалізацією масштабного проекту вже працюють, і безпілотники організації ведуть зйомку об'єктів для подальшого моделювання. Азуле висловила надію, що роботи безпосередньо з відновлення пам'яток почнуться незабаром.

"Те, що відбувається у Сирії, — це трагедія. Трагедія перш за все для сирійців: я думаю про сотні тисяч жертв, про всіх тих, хто був вигнаний, хто сьогодні за межами країни і дуже хоче повернутися.

І, звичайно ж, це була трагедія для [об'єктів культурної та історичної] спадщини, на які часто відкрито і цілеспрямовано нападали. Сирійська спадщина — це, зрозуміло, спадщина сирійців, але це також і спадщина людства", — сказала Азуле.

Глава ЮНЕСКО відзначила, що у списку всесвітньої спадщини шість об'єктів з Сирії.

Прикладом успішного проекту з відновлення пам'яток вона назвала роботу з владою Іраку з "відновлення духу Мосула" — іракського міста, яке серйозно постраждало під час сутичок з терористами "Ісламської держави".

Читайте також:

ЮНЕСКО визнало твори Джорджа Орвелла світовим культурним надбанням

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.