АНОНС: Круглий стіл «День громадянського спротиву Донбасу російській окупації». ВІДЕО

У Києві відбудеться круглий стіл, присвячений п’ятій річниці громадянського спротиву Донбасу російській окупації.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Дату "5-те березня" обрано невипадково. Саме 5-го березня 2014 року у Донецьку відбувся один із перших мирних мітингів за єдину Україну: "10000 сміливих за 45 мільйонів єдиних".

Протягом весни 2014 року на Донбасі відбулося ще багато мітингів. Однак 5-го березня він був найчисельнішим і, на жаль, останнім мирним. Вже 13-го березня 2014 р. було вбито громадського активіста, учасника "Революції Гідності" Дмитра Чернявського.

Під час медіа марафону буде показано 10 документальних відеороликів з циклу "Громадянський спротив Донбасу", в яких розповідаються факти розгортання російської окупації Донбасу. Але головним є те, що в них зафільмовано той потужний сміливий громадянський спротив, який чинили місцеві активісти, прості жителі Донбасу.

Чисельні проукраїнські мітинги та акції громадянського спротиву, релігійний та культурний спротив, формування волонтерського, партизанського рухів та руху добровольців.

Фактично жителі українського Донбасу залишились сам на сам із ворогом. Саме мешканці Донбасу першими зустріли збройну агресію Російської Федерації проти України.

Вони першими стали на захист єдності та територіальної цілісності нашої країни. Першими заплатили за це кров’ю і власним життям. Саме мешканці українського Донбасу стали першими добровольцями, партизанами та підпільниками.

Також в рамках даного медіа марафону 13 червня 2019 року буде презентовано повнометражну документальну стрічку "Маріуполь – український форпост".

Вона розповідатиме про події весни і початку літа 2014 року в м. Маріуполі. Фінальна точка цього фільму – перше успішне звільнення міста в історії цієї війни 13 червня 2014 року.

Відеороботи "Громадянській спротив Донбасу" розповідають про видатні, але часто маловідомі події як для сучасної історії Донеччини та Луганщини, так і всієї сучасної української історії.

Учасники:

Еміне Джапарова, перший заступник Міністра інформаційної політики України;

Дмитро Ткаченко, керівник аналітичного центру "Фабрика думки "Донбас", радник Міністра інформаційної політики України;

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам'яті.

Ігор Козловський, вчений-релігієзнавець, в’язень сумління окупаційної адміністрації РФ в Донецькій області, організатор молитовного марафону "За мир та Україну" в м. Донецьку в 2014 році.

Олег Саакян, політолог.

Наталя Веселова, Народний депутат України;

Роман Світан, радник Голови Донецької ОДА в 2014 році;

Сергій Косяк, пастор, волонтер, організатор молитовного марафону "За мир та Україну" в м. Донецьку в 2014 році.

Сергій Гармаш, шеф-редактор видання www.ostro.org, координатор "Комітету патріотичних сил Донбасу" в 2014 році.

Тетяна Дурнєва, виконавчий директор ГО "Група Впливу", спів координатор "Комітету патріотичних сил Донбасу" в 2014 році.

Час: 5 березня, вівторок, 11:00-13:00

Місце: Прес-центр "Главком", вул. Шовковична 8\10.

Під час круглого столу буде оголошено про початок медіа-марафону, присвяченому п’ятій річниці громадянського спротиву Донбасу російській окупації.

Контакт: аналітичний центр "Фабрика думки "Донбас", Дмитро Ткаченко 050 922 09 45, Юлія Каплан 050 941 73 15.

Медіа марафон відбувається за підтримки Міністерства інформаційної політики України та Українського інституту національної пам’яті.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.