На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку на честь підполковника Армії УНР

1 березня 2019 року відкрили меморіальну дошку на честь Григорія Радченка – інженера-гідротехніка, громадського діяча, уродженця села Спаське Сосницького району.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Фото: ГО "Українська Ініціатива"

 

Дошку встановлено на фасаді будівлі Сосницького районного Будинку культури спільними зусиллями ГО "Українська Ініціатива", Чернігівської ОДА, Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, органів місцевого самоврядування.

В рамках заходу з промовами виступили заступник голови Чернігівської ОДА Наталія Романова, голова правління ГО "Українська Ініціатива" Юрій Косенко, представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко, в.о. голови Сосницької РДА Федір Давиденко та селищний голова Сосниці Андрій Портний.

Окрім того, між ГО "Українська Ініціатива" та органами місцевого самоврядування було досягнуто цілковитої згоди щодо подальшої співпраці та окреслено конкретні напрямки й плани на найближче майбутнє.

Читайте також:

На Чернігівщині встановили дошку командиру бою під Крутами

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.