Музей Кон-Тікі в Норвегії поверне острову Пасхи артефакти

Норвегія погодилася повернути тисячі артефактів з острову Пасхи, який належить Чилі. У 1956 році їх забрав знаменитий норвезький мандрівник Тур Хейєрдал.

Від імені Музею Кон-Тікі в Осло угоду з міністерством культури Чилі підписав син Хейєрдала в Національній бібліотеці в Сантьяго, повідомляє "Бі-Бі-Сі".

Предмети включають витесані з каменю голови і людські кістки.

Тур Хейєрдал здобув славу в 1947 році, пропливши на маленькому плоту Кон-Тікі 6000 км з Перу в Полінезію. За його словами, ця експедиція довела, що давні культури могли досягати водним шляхом південний регіон Тихого океану й так його заселили.    

 Тур Хейєрдал привіз з острова Пасхи численні об'єкти культури

Пізніше тести ДНК дозволили припустити, що острови заселили народи-переселенці з Південно-східної Азії.

Далі Хейєрдал здійснив низку подорожей навколо світу, включаючи експедиції на острів Пасхи (він же Рапа-Нуї) в 1955—1956 і в 1986—1988 роках.

Хейєрдал провів перші розкопки на віддаленому острові, з якого походять витесані голови, які використовувалися як охоронні обереги по всьому тихоокеанському регіону.

Церемонію підписання угоди про повернення артефактів відвідав і король Норвегії Гаральд V 

У віці 87 років дослідник помер у 2002 році.

"Повернення на батьківщину — це виконання обіцянки мого батька, дані владі Рапа-Нуї, що об’єкти будуть повернуті після аналізу й оприлюднення", — сказав син Хейєрдала Тур-молодший агенції AFP.

 Кон-Тікі — це копія інкського плота, на якому у 1947 році Тур Хейєрдал та його команда перетнули Тихий океан від Перу до островів Туамоту.

Директор музею Кон-Тікі Мартін Біль (Martin Biehl) сказав, що "в наших спільних інтересах, щоб ці об’єкти повернулися і, понад усе, — були доставлені в добре оснащений музей". Він не уточнив, про який музей іде мова, зазначивши лише, що весь процес забере час.

Після церемонії підписання угоди міністр культури Чилі Консуело Вальдес наголосив, що "ми як міністерство маємо за свою місію задовольнити справедливу вимогу народу Рапа-Нуї відновити свою культурну спадщину". 

Читайте також:

Кон-Тікі. Найфантастичніша пригода ХХ століття

Сходіть на кладовище. Уривок з книжки "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"

Книжка «А тепер і спитати немає в кого», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті. З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе.

Полювання на «Ворона»

Історія про участь росіян у Другій світовій війні «на іншому боці» неабияк псує пропагандистські кліше кремля. Про сотні тисяч росіян із тавром зрадників, колаборантів, запроданців, які співпрацювали з нацистами, намагаються не говорити. Особливо москву дратує будь-яка згадка про найвідомішого зрадника – генерала Власова.

Політичний марафон: від кандидата до депутата

"Із задоволенням можу констатувати той факт, що на виборчу компанію я не витратив ані копійки, Сьогодні це звучить, мабуть, одіозно, але так дійсно було".

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників