АНОНС: Лекція "Постать В’ячеслава Чорновола в історії України"

У березні виповнилося 20 років з дня трагічної загибелі Вячеслава Чорновола. 30 березня в "Козацькому домі" відбудеться лекція професора Василя Деревінського "Постать В’ячеслава Чорновола в українській історії".

В’ячеслава Чорновола сміливо можна назвати батьком-співзасновником української держави, адже саме він є ініціатором проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. та Акта проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року.

В’ячеслав Чорновіл завжди стояв на сторожі свободи слова та інтересів українського народу і Української держави. Він став символом епохи й уособленням боротьби за незалежність України завдяки своїй невідступній борні проти зросійщення та національної дискримінації.

 

Про слід Чорновола в історії України розповість  Василь Деревінський.

Василь Деревінський – доктор історичних наук, професор кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури. Дослідник історії українського національно-визвольного руху, етнонаціональної політики, біографістики.

Автор понад 100 праць, серед них "На гребені боротьби. Діяльність В’ячеслава Чорновола у другій половині 1980-х рр." (2010), "В’ячеслав Чорновіл. Нарис портрета політика" (2011), "В’ячеслав Чорновіл: журналіст, борець, державотворець" (2013).

30 березня, субота, 16.00

Місце: Козацький дім, Київ, пров. Т. Шевченка, 5 (2 поверх), ст. м. "Майдан Незалежності".

Організатор: проект "Пам'ять нації"

Вхід вільний за умови реєстрації.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.