Як жилося студентам-медикам у ХІХ столітті, показали під час "Ночі анатомії". ВІДЕО

У Національному медичному університеті ім. Богомольця студенти-історики з Київського університету ім. Шевченка відтворили навчання майбутніх лікарів у ХІХ і початку ХХ століття. Театралізоване дійство відбувалося в ніч із 21 на 22 березня з ініціативи творчого об'єднання "Ніч в університеті".

Про це йдеться в репортажі 5-го каналу.

Під час першої частини заходу під назвою "Ніч анатомії" студенти показали, як раніше навчалися студенти медичного факультету Університету святого Володимира.

Далі влаштували театралізоване дійство, щоби показати те, із чим доводилося стикатися студентам-медикам понад століття тому.

"Лікарі зокрема, вони не мали на чому тренуватися і в них не було ніяких зразків, тому трупи просто крали. Є згадки, хроніки, в яких датуються такі от випадки. Ну і було додано трішки медичного чорного гумору, щоб це не було так сумно", – пояснюють студенти Богдан Бубач та Іван Жуковський.

Фінальна частина нічної екскурсії в університеті – жіноча освіта у ХІХ та ХХ століттях на медичному відділенні Київських вищих жіночих курсів.

Автор ідеї Олексій Руденко пояснює: в такий спосіб студенти намагаються відтворити хід історії, щоразу її вдосконалюючи. Другий рік поспіль театралізована ніч в університеті користується попитом.

Фото:  FB Творче об'єднання "Ніч в університеті"

"Це волонтерська ініціатива студентів історичного факультету університету Шевченка. Щодо розвитку медицини, щодо медичної освіти, як чоловічої так і жіночої, щодо того, яким чином сприймалося, або не сприймалося нововведення у медицині", – зазначає керівник вистави.

Схоже дійство студенти влаштовують кілька разів на рік. Щоразу обирають різні епохи і теми для вистав.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.