Як жилося студентам-медикам у ХІХ столітті, показали під час "Ночі анатомії". ВІДЕО

У Національному медичному університеті ім. Богомольця студенти-історики з Київського університету ім. Шевченка відтворили навчання майбутніх лікарів у ХІХ і початку ХХ століття. Театралізоване дійство відбувалося в ніч із 21 на 22 березня з ініціативи творчого об'єднання "Ніч в університеті".

Про це йдеться в репортажі 5-го каналу.

Під час першої частини заходу під назвою "Ніч анатомії" студенти показали, як раніше навчалися студенти медичного факультету Університету святого Володимира.

Далі влаштували театралізоване дійство, щоби показати те, із чим доводилося стикатися студентам-медикам понад століття тому.

"Лікарі зокрема, вони не мали на чому тренуватися і в них не було ніяких зразків, тому трупи просто крали. Є згадки, хроніки, в яких датуються такі от випадки. Ну і було додано трішки медичного чорного гумору, щоб це не було так сумно", – пояснюють студенти Богдан Бубач та Іван Жуковський.

Фінальна частина нічної екскурсії в університеті – жіноча освіта у ХІХ та ХХ століттях на медичному відділенні Київських вищих жіночих курсів.

Автор ідеї Олексій Руденко пояснює: в такий спосіб студенти намагаються відтворити хід історії, щоразу її вдосконалюючи. Другий рік поспіль театралізована ніч в університеті користується попитом.

Фото:  FB Творче об'єднання "Ніч в університеті"

"Це волонтерська ініціатива студентів історичного факультету університету Шевченка. Щодо розвитку медицини, щодо медичної освіти, як чоловічої так і жіночої, щодо того, яким чином сприймалося, або не сприймалося нововведення у медицині", – зазначає керівник вистави.

Схоже дійство студенти влаштовують кілька разів на рік. Щоразу обирають різні епохи і теми для вистав.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.