Виставка "Нескорені" про Першу світову відкрилася в канадському Вінніпезі

40 рідкісних фотографій 1914—1915 років демонструє виставка "Нескорені", офіційн відкрита 21 березня в українському культурному та освітньому центрі "Осередок" канадського міста Вінніпег.

На світлинах зафіксовані українці — вояки Легіону Українських січових стрільців, які воювали на фронтах Першої світової війні у складі війська Австро-Угорщини, цивільне населення Східної Галичини та Північної Буковини, фронтові пейзажі, повідомляє Ukrainian People.

Виставку присвячено 100-річчю проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.

 Усі фото: Норберт К. Іван
 

Фотографії зроблені на основі скляних слайдів, які в 1932 році привіз до Канади колишній дипломат ЗУНР і громаський діяч Іван Боберський. Архів Боберського налічує 619 слайдів та інші документи, які відображають події періоду Першої світової війни та війни за незалежність ЗУНР.

 

Виставку організувала команда на чолі з куратором Беном Василишеним, відомим канадським художником українського походження за матеріальної підтримки української діаспори провінції Манітоба.

 
 
 

"Фотографії, які можна оглядати сьогодні в "Осередку", зроблені 100 років тому, але дивлячись на них, розумієш, що з тих часів мало що змінилося. На жаль, я не впевнений, що історія суттєво просунулася вперед. Але знаю, що борці за свободу сучасної України обов’язково переможуть. Фотографічні зображення, представлені тут, допомагають не лише побачити минуле, але й поважати його", — говорить Василишен.

Більше фото дивіться на сайті Ukrainian People.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.