На території Іраку археологи знайшли багате давнє місто

В іракському Курдистані археологи знайшли невідоме досі стародавнє місто. Кам’яні фундаменти, таблички й інші історичні артефакти вказують на те, що місто процвітало біля підніжжя гір Загрос близько чотирьох тисяч років тому.

Як пише УНІАН із посиланням на Newsweek, дослідники настільки здивувалися відкриттю в місцевості Кунара, що назвали це "маленькою революцією". Про це йдеться в опублікованому звіті Національного центру наукових досліджень Франції.

Група французьких вчених працювала тут упродовж 2012–2018 років, отримавши таку можливість після падіння режиму Саддама Хусейна в Іраку.

 Одна з табличок, знайдених французькими археологами. Фото: Flickr/ALFGRN

Розкопки в Кунарі свідчать про те, що тут колись розташовувалося заможне місто гірського народу, який жив біля західного кордону Месопотамії.  Знайдені артефакти вказують на те, що містяни займалися розведенням худоби, будували системи зрошення для аграрних потреб, а також вели записи про торгівлю різними товарами, наприклад, борошном.

Археологи знайшли кам’яні таблички, в яких символами описується стародавній регіон, який простягається від південних меж сучасної Туреччини до Перської затоки. На думку науковців, знайдене місто існувало в часи Аккадської імперії – першої імперії на території Межиріччя.

На високий достаток мешканців міста вказують знайдені археологами наконечники для стріл, зроблені з рідкісного матеріалу обсидіану, який у ті часи доставляли за сотні кілометрів з Анатолії. Крім того, вчені знайшли оздоблені фрагменти кераміки із зображеннями заможного життя.

Нагадаємо, неподалік від гирла Нілу вчені виявили торговий корабель древніх єгиптян віком у дві з половиною тисячі років.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.