У Фастові на Київщині відкрили дошку генерал-хорунжому УПА Василю Куку. ФОТО

16 березня в м. Фастові Київської області урочисто відкрили й освятили меморіальну дошку видатному діячу ОУН і УПА Василю Куку.

Дошка встановлена за ініціативи та коштом Фастівської станиці ОУН і УПА, повідомляє Українська інформаційна служба.

 

З-поміж присутніх на відкритті були священики парафій Православної церкви України та Української греко-католицької церкви Фастова і Києва, заступник Фастівського міського голови, учасники Майдану та сучасної російсько-української війни.

Василь Кук (1913-2007) перебував у Фастові в серпні 1941 року, коли він прибув сюди як керівник Особливої похідної групи ОУН(б), яка мала проголосити Акт відновлення Української держави в Києві.

З 1941 року Василь Кук був членом Проводу ОУН(б), в 1942-1943 роках очолював крайовий провід ОУН на Південно-східних українських хемлях (центр - тодішній Дніпропетровськ). Після загибелі Романа Шухевича він очолював Провід ОУН(б) та Головну команду УПА (1950-1954). Генерал-хорунжий УПА (з 1952 року).

Заарештований КГБ в 1954 році, в ув'язнення перебував до 1960-го, після чого був звільнений під постійний нагляд спецслужб.

У 1970-90-тих роках Кук часто бував у місті, зустрічався з політв’язнями, ветеранами ОУН і УПА.

Нагадаємо, у Варшаві презентували збірник документів про ліквідацію керівників ОУН в Польщі

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.