Спецпроект

Меморіальний центр "Бабин Яр" ініціює громадське обговорення

Команда Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) починає громадське обговорення щодо будівництва Меморіального центру в Києві.

Центр запрошує всіх охочих висловити думки та пропозиції стосовно створення майбутнього Центру. Це можна зробити, заповнивши онлайн-анкету за посиланням.

Також у приміщенні Шевченківської районної державної адміністрації Києва BYHMC встановив інформаційний стенд, який розповідає про майбутній Центр та місце його будівництва.

 


Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" – це недержавна освітня організація. Своєю метою визначчає зберегти історію та вшанувати пам’ять жертв Голокосту в Україні, зокрема масових розстрілів у Бабиному Яру під час нацистської окупації Києва. Дізнатися більше про ініціативу можна на сайті babynyar.org.

Читайте також:

Про що розповідатиме Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"?

Музей "Бабин Яр". Відкритий лист-застереження українських істориків

Офіційна відповідь директора Меморіалу "Бабин Яр" на Лист істориків

Директор центру "Бабин Яр": "Перед нами не стоїть завдання зламати ситуацію через коліно"

Йосиф Зісельс: Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"– проект патерналістський

Концепція Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр": невігластво чи наукове шахрайство?

Пришестя Месії, або Про ситуацію навколо створення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Усі публікації за темою Бабин Яр

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.