Спецпроект

У Львові знімають британський фільм про Голокост. ФОТО

У центрі Львова вже впродовж кількох днів тривають зйомки історичного фільму "Єва", що має на меті розповісти про нацистську окупацію Європи та Голокост.

Зйомки проходять на вулицях Театральній, Федорова, Вірменській, Ставропігійській, Друкарській, Франка, Князя Романа, у Стрийському парку та парку ім. Івана Франка, повідомляє видання "Західний аргумент" із посиланням на Zaxid.net.

Ці вулиці заповнені акторами у формі нацистських солдатів, німецькою військовою технікою та символікою гітлерівської Німеччини. Загальна кількість масовки – 300 осіб.

 

Стрічку, яка вийде англійською мовою, знімає Велика Британія. У сюжеті йдеться про історію єврейської дівчинки Єви Хейман (1931-1944), яка жила в часи Другої світової війни в Угорщині (нині - це територія Румунії) і загинула у газовій камері Аушвіца. Вона відома тим, що вела щоденник, у якому відображала свої переживання на тлі окупації й переслідувань євреїв.

 
 

Акторський склад буде теж британським, проте до зйомок також запросили двох українських акторів – Богдана Рубана та Андрія Кліменкова.

 

Андрій Кліменков відомий українському глядачеві за серіалами "Черговий лікар", "Центральна лікарня", "Жіночий лікар", "За законами воєнного часу-2", "Мама моєї доньки", "Сонячний листопад"  тощо.

Богдан Рубан – 26-річний киянин, актор, модель, танцюрист.  У 2016 році зіграв одну із головних ролей у комедійному молодіжному фільмі "Селфіпаті".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.