Спецпроект

In memoriam. Помер організатор спецоперації з викрадення Ейхмана з Аргентини

У суботу, 23 березня, помер Рафі Ейтан – один із творців ізраїльської розвдіки, який прославився участю в операції з викрадення нацистського злочинці Адольфа Ейхмана. Ейтану було 92 роки.

Про це повідомляють "Вести-Ynet".

Рафі Ейтан у підлітковому віці вступив у лави підпільної організації Хагани і брав участь в бойових акціях проти британських військ у Палестині. Під час однієї з операцій дістав серйозне поранення.

Під час війни за незалежність Ізраїлю (1948—1949) Рафі Ейтан служив в армійській розвідці як офіцер. Він став працювати в оператвиному підрозділі, який був організваний спільно Моссадом і Загальною службою безпеки (ШАБАК).

 Рафі Ейтан. Фото: Моті Кімхи

Ейтан брав участь у багатьох таємних операціях спецслужб Ізраїлю. Найгучнішою стало захоплення нацистського злочинця, обер-штурмбанфюрера СС Адольфа Ейхмана, керівника реферату IV B-4 Головного управління безпеки Райху (РСХА), який відповідав за здійснення "остаточного вирішення єврейського питання".

Ейхман утік після капітуляції Третього Райху до Аргентини. Проте агенти ізраїльської розвідки вистежили есесівця, схопили й вивезли до Ізраїлю. Там одного з виконавців Голокосту засудили до страти в 1962 році.

 Рафі Ейтан (ліворуч) дає інтерв'ю журналу Time. Фото: Давид Рубінгер

У 1972 році Ейтан вийшов у відставку. Протягом 1975—1976 років він займав посади помічника радника прем’єр-міністра Ізраїлю з національної безпеки та радника прем’єр-міністра з питань боротьби з терором.

1981 року його призначили на посаду голови відділу з наукових зв’язків при мінстерстві оборони, який, на думку деяких ЗМІ, займався науковим і промисловим шпіонажем.

Рафі Ейтан у 2006 році. Фото: Міхаэель Кремер 

У 1985 році Рафі Ейтан звільнився з державної служби й займався бізнесом та політикою. У 2000-х він був депутатом кнессету та міністром у справах пенсіонерів.

"Рафі Ейтан був одним зі стовпів ізраїльської розвідки в ціломо і Мосаду зокрема. Його ім’я навіки вписане в аннали історії безпеки Ізраїлю", — прокоментував смерть розвідника голова зовнішньої розвідки Мосаду Йосі Коен.

Співчуття у зв’язку зі смертю Рафі Ейтана висловили президент Ізраїлю Реувен Рівлін, голова ШАБАКу Надав Аргаман, спікер кнессету Юлій Едельштейн та інші офіційні посадовці.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.