Документи підпілля ОУН та УПА 1944-1945 років знайшли в старому вулику на Тернопільщині

У селі Стара Ягільниця Чортківського району Тернопільської області один із місцевих мешканців виявив схованку з унікальним архівом рукописних документів та друкованої продукції Української повстанської армії

Подробиці розповів директор Чортківського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. Олександра Барвінського, відомий галицький краєзнавець Роман Пахолок, повідомляє Еспресо.TV з посиланням на Укрінформ.

"Житель села Стара Ягільниця, колишній фельдшер-пенсіонер Микола Рибчак розповів цікаву історію. У цього чоловіка роками була пасіка, ще з дідівських часів. І на старість, коли вже стало важко займатися бджільництвом, пан Микола вирішив старі, мало не трухляві вулики, які своє вже відслужили, просто порубати на дрова й спалити у печі. І коли він почав розбирати одну із таких дерев’яних хатинок, що десятиліттями служила бджолам прихистком і місцем накопичення меду, він раптом розгледів між дошками згорток. А потім - ще один пакунок, і ще… Коли ж пасічник розгорнув один із них, то побачив там стоси акуратно складених листків. Глянув на них - і одразу ж зрозумів, що це не просто старі листки і газети, а дещо набагато більше й важливіше", — зазначив історик.

Фото: Укрінформ 
Фото: Укрінформ

За його словами, це різнопланові джерела.

"Коли вже почав уважно переглядати ці документи, то зрозумів що то не просто архів УПА, архів повстанців, а документи бандерівців, де вони це слово пишуть з великої букви, матеріали служби безпеки ОУН-УПА. Документи датовані 1944-1945 роками. Всього вдалося, фрагментарно чи цілісно, відновити 240 знайдених листків, понад 50 повстанських журналів, пропагандистських брошур підрозділів ОУН-УПА", — пояснив Пахолок.

Фото: Укрінформ  

Була проведена складна робота з їх каталогізації. Зараз готується видання книги, в якій буде вміщено ці знахідки.

Як повідомлялося, нещодавно в Варшаві презентували збірник документів про ліквідацію керівництва ОУН у Польщі.

На початку березня канадські науковці оцифрували архіви симпозіуму 1983 року в Університеті Квебеку, присвяченого Голодомору 1932—1933 років.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.