АНОНС: Зустріч «Київ ранньослов’янський: допоки не постала Русь»

У Києві відбудеться зустріч в рамках виставкового проекту "Археологічний портрет стародавнього Києва: життя рибалки, фальшивомонетника, митника... (за матеріалами розкопок архітектурно-археологічної експедиції у 2016–2018 рр. під керівництвом Гліба Івакіна)."

Про це повідомляє Архітектурно-археологічна експедиція ІА НАН України.

 

Значення Києва як столиці Руської держави неможливо переоцінити. Утім, іще в доруський період він уже відігравав непересічну роль в історії слов’янства. Про це свідчать знахідки ранньосередньовічних ювелірних виробів, візантійських монет та амфор.

На території Києва знайшли відомі слов’янські пам’ятки різних періодів і культур – від найдавніших, що належать до рубежу ер. Вони є живим відображенням формування й історичного становлення давніх слов’ян, першої східнослов’янської держави та її столиці.

Учасники: провідні фахівці в галузі ранньослов’янської археології, науковці Відділу археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень Інституту археології НАН України Юрій Башкатов, Олег Петраускас, Андрій Скиба, Борис Магомедов, Сергій Горбаненко.

Модератор: доцент кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, к.і.н. Євген Синиця.

Час: 24 березня, неділя, 14.00

Місце: Андріївський узвіз, 5/31

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.