Унікальні печери Тернопільщини можуть потрапити до спадщини ЮНЕСКО

На Тернопільщині розташована унікальна система печер і серед них найбільша у світі гіпсова печера «Оптимістична». Україна пропонує внести їх до об'єктів всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак під час робочої поїздки на Тернопільщину, повідомляє Укрінформ із посиланням на сайт Мінприроди.

 Печера "Оптимістична"

Фото: optymistychna.com

"Тернопільщина відома всьому світу своїми унікальними природними об'єктами. Подібної системи печер більше немає на європейському континенті. Схожі печери є тільки на території Сполучених Штатів Америки.

Думаю, нікого не треба переконувати, що такі об'єкти природи насправді належать не одній країні, а є природним багатством людства, тому ми ініціювали занесення тернопільських печер до об'єктів всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО", - розповів Семерак.

Він зазначив, що Мінприроди провело попередні консультації з Інститутом геологічних наук України, а також до цього процесу залучено Тернопільську ОДА.

"Нас підтримують і науковці, і обласна адміністрація. Вже відбулася підготовча нарада на рівні обласної влади та спелеологів, є домовленості про створення робочої групи, яка формуватиме пропозиції для занесення цієї унікальної мережі печер до попереднього списку об'єктів ЮНЕСКО, як це передбачено процедурою", - пояснив міністр.

Зокрема, пропонується внесення до цього списку печери "Оптимістична", довжина розвіданих ходів якої сягає 214 км. Раніше її було включено до Книги рекордів Гіннеса як найбільшу в світі гіпсову печеру і як другу за загальною довжиною печерних ходів у світі. "Оптимістична" поступається лише печерній системі Мамонтова-Флінт-Рідж у США.

Довідково. Загалом система печер Тернопільщини налічує більше сотні печер. Серед них: Озерна (Блакитні озера) – 83 кілометри 400 метрів, Млинки – 14 кілометрів 330 метрів, Вертеба – 7 кілометрів 820 метрів і багато інших, розташованих неподалік від сіл Кривче, Королівка, Шупарка, Городок, Сковятин, Угрінь, Улашківці, Кудринці, Сапогов, Збручанське, Міжгір'я.

Більшість цих печер мають статус пам’яток природи загальнодержавного або місцевого значення і входять до складу національного природного парку "Дністровський каньйон", а зараз із ініціативи Мінприроди вони можуть увійти до переліку всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.

Також Національна комісія України ЮНЕСКО підтримала пропозицію Національної академії наук України оголосити 2025 рік Міжнародним роком печер і карсту.

Читайте також:

Ритуальні ями та інші знахідки — археолог розповів про відкриття в трипільській печері

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!