Спецпроект

У Токіо відкривається музей японського дипломата, який врятував життя тисячам євреїв

У токійському кварталі Яесу відкриється музей Сугіхари Тіуне (1900-1986) - японського дипломата, який видав транзитні візи тисячам євреїв під час Другої світової війни, щоб допомогти їм втекти від нацистів.

Про це повідомляє видання Nippon.

 Фото: Nippon

Серед представлених артефактів у музеї – одна з таких "віз життя", а також рукописи, написані Сугіхара. Для широкої публіки музей відкриється з 23 березня.

Представлена в музеї віза була видана Сугіхара Натану Блюману 9 серпня 1940 року, і це дозволило польському єврею втекти в Канаду через Японію.

Фото: Nippon

 

Серед рукописів, які будуть виставлені, буде також і записка, яка, ймовірно, була написана приблизно влітку 1978 року. У ній описується про те, як Сугіхара почував себе, коли вирішив видати транзитні візи євреям всупереч наказу МЗС Японії не робити цього.

"Після боротьби і страждань я нарешті прийшов до висновку, що найважливіше – це гуманізм", - йдеться в записці.

Читайте також:

Будівельники у Білорусі знайшли масове поховання жертв Голокосту

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.