На дні Нілу знайшли легендарний корабель, описаний ще Геродотом

У затоці Абу-Кір, неподалік від гирла Нілу, вчені виявили торговий корабель древніх єгиптян, саме існування якого історики століттями ставили під сумнів. Знахідці дві з половиною тисячі років.

Перша згадка судна оригінальної побудови, яке місцеві жителі називали "баріс", зустрічається ще у Геродота, який побував в Єгипті в V столітті до Р.Х., – повідомляє ВВС.

 Фото: CHRISTOPH GERIGK/FRANCK GODDIO/HILTI FOUNDATION

Давньогрецький історик досить докладно описав будову дивного корабля, однак матеріальних підтверджень його словам до останнього часу не було.

Правоту Геродота вдалося довести єгиптологу Олександру Бєлову. Він встановив, що виявлене археологами стародавнє судно, вік якого оцінюється приблизно в 2500 років, і є легендарний баріс.

Місто Тоніс, відомий грекам як Іракліон, був заснований близько 2700 років тому і пару століть залишався найбільшим портом і торговим центром Стародавнього Єгипту.

Однак на сушу повільно наступало море, і приблизно до кінця VIII століття місто затопило остаточно.

Зараз Тоніс розташований на дні затоки Абу-Кір, приблизно в 2,5 км від берега, і прихований 10-метровою товщею води. Його руїни виявили лише в кінці XX століття, і велика їх частина не досліджена до сих пір.

Відомо, що в період розквіту Іракліон, близько 450 р. до Р.Х., його відвідав давньогрецький історик Геродот, докладно описав місто в своїй книзі.

Там, зокрема, описується і торговий корабель під назвою "баріс" з вітрилами з папірусу, дуже здивував "батька історії" своєю незвичайною будовою. Судно було немов складене з довгих дерев’яних "цеглин", скріплених мідними цвяхами.

"Коли таким чином побудують остов корабля, то поверх кладуть поперечні балки. Ребер зовсім не роблять, а пази законопачують папірусом", – розповідав давньогрецький історик.

Досить незвичайною була і система управління: "На судні робиться тільки одне кермо, яке проходить наскрізь через кіль. Такі судна можуть ходити вгору по річці лише при сильному попутному вітрі, їх буксирують уздовж берега".

Далі Геродот детально описує механізм руху корабля і уточнює: "Таких суден у єгиптян дуже багато, і деякі з них вантажопідйомністю в багато тисяч талантів". ( талант – близько 26 кг).

З огляду на такий поважний вік – судно було побудовано між 664 і 332 рр. до Р.Х., – воно дуже непогано збереглося: вціліло майже 70% корпусу.

В цілому біля узбережжя були знайдені останки більш ніж 60 кораблів, але саме цей – номер 17 – привернув особливу увагу Олександра Бєлова з Центру егіптологіческіх досліджень РАН.

Остов судна нагадав йому будинок, складений з дерев’яних цегл. Вчений регулярно їздить досліджувати Іракліон з самого відкриття загубленого міста в 1999 році.

Знову і знову повертаючись до знахідки і досліджуючи нові деталі, він все більше переконувався в тому, що "Корабель-17" – це описаний Геродотом баріс, тільки трохи більший – його довжина приблизно 28 м.

Послівний аналіз тексту і аналіз всіх фрагментів корпусу показали майже стовідсоткову відповідність структури судна давньогрецькому опису.

Читайте також:

В Єгипті археологи виявили некрополь з 40 муміями чоловіків, жінок і дітей

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.