На дні Нілу знайшли легендарний корабель, описаний ще Геродотом

У затоці Абу-Кір, неподалік від гирла Нілу, вчені виявили торговий корабель древніх єгиптян, саме існування якого історики століттями ставили під сумнів. Знахідці дві з половиною тисячі років.

Перша згадка судна оригінальної побудови, яке місцеві жителі називали "баріс", зустрічається ще у Геродота, який побував в Єгипті в V столітті до Р.Х., – повідомляє ВВС.

 Фото: CHRISTOPH GERIGK/FRANCK GODDIO/HILTI FOUNDATION

Давньогрецький історик досить докладно описав будову дивного корабля, однак матеріальних підтверджень його словам до останнього часу не було.

Правоту Геродота вдалося довести єгиптологу Олександру Бєлову. Він встановив, що виявлене археологами стародавнє судно, вік якого оцінюється приблизно в 2500 років, і є легендарний баріс.

Місто Тоніс, відомий грекам як Іракліон, був заснований близько 2700 років тому і пару століть залишався найбільшим портом і торговим центром Стародавнього Єгипту.

Однак на сушу повільно наступало море, і приблизно до кінця VIII століття місто затопило остаточно.

Зараз Тоніс розташований на дні затоки Абу-Кір, приблизно в 2,5 км від берега, і прихований 10-метровою товщею води. Його руїни виявили лише в кінці XX століття, і велика їх частина не досліджена до сих пір.

Відомо, що в період розквіту Іракліон, близько 450 р. до Р.Х., його відвідав давньогрецький історик Геродот, докладно описав місто в своїй книзі.

Там, зокрема, описується і торговий корабель під назвою "баріс" з вітрилами з папірусу, дуже здивував "батька історії" своєю незвичайною будовою. Судно було немов складене з довгих дерев’яних "цеглин", скріплених мідними цвяхами.

"Коли таким чином побудують остов корабля, то поверх кладуть поперечні балки. Ребер зовсім не роблять, а пази законопачують папірусом", – розповідав давньогрецький історик.

Досить незвичайною була і система управління: "На судні робиться тільки одне кермо, яке проходить наскрізь через кіль. Такі судна можуть ходити вгору по річці лише при сильному попутному вітрі, їх буксирують уздовж берега".

Далі Геродот детально описує механізм руху корабля і уточнює: "Таких суден у єгиптян дуже багато, і деякі з них вантажопідйомністю в багато тисяч талантів". ( талант – близько 26 кг).

З огляду на такий поважний вік – судно було побудовано між 664 і 332 рр. до Р.Х., – воно дуже непогано збереглося: вціліло майже 70% корпусу.

В цілому біля узбережжя були знайдені останки більш ніж 60 кораблів, але саме цей – номер 17 – привернув особливу увагу Олександра Бєлова з Центру егіптологіческіх досліджень РАН.

Остов судна нагадав йому будинок, складений з дерев’яних цегл. Вчений регулярно їздить досліджувати Іракліон з самого відкриття загубленого міста в 1999 році.

Знову і знову повертаючись до знахідки і досліджуючи нові деталі, він все більше переконувався в тому, що "Корабель-17" – це описаний Геродотом баріс, тільки трохи більший – його довжина приблизно 28 м.

Послівний аналіз тексту і аналіз всіх фрагментів корпусу показали майже стовідсоткову відповідність структури судна давньогрецькому опису.

Читайте також:

В Єгипті археологи виявили некрополь з 40 муміями чоловіків, жінок і дітей

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.