Спецпроект

Будівельники у Білорусі знайшли масове поховання жертв Голокосту

У Бресті на місці масового поховання часів Другої світової війни будівельники знайшли останки 990 осіб.

Знахідку виявили на розі вулиці Куйбишева і проспекту Машерова, де почалося будівництво житлового кварталу. Про це повідомляє Газета.ЮЕЙ із посиланням на БЕЛТА.

 Брестське гетто

Фото: BrestCITY.com

"Були побоювання, що в ході цієї роботи будуть знайдені останки. І інвестор це знав. З огляду на розташування гетто в цьому районі, передбачалося, що йтиметься про десятки осіб. На цей момент вже вилучено останки 990 осіб. Цієї цифри не очікував ніхто – ні громадські працівники, ні вчені", - зазначив керівник Брестського міськвиконкому Олександр Рогачук.

Наразі розкопки продовжуються, їх веде спеціалізований батальйон Міністерства оборони.

В Брестському гетто перебувало до 28 тис. євреїв. Близько 17 тис. осіб було розстріляно в жовтні 1942 року поблизу залізничної станції Бронна Гора в Березівському районі. Доля решти в'язнів невідома.

Зараз влада займається питанням увічнення пам'яті жертв гетто.

"На місці поховання не буде нічого, крім зелених газонів. Навіть паркувальних місць, дитячих майданчиків там не будемо розміщувати", - наголосив мер міста.

Перепоховання останків здійснять на одному з кладовищ обласного центру з дотриманням релігійних канонів і традицій.

Очевидці тих страшних подій зазначили, що після знищення гетто упродовж місяця нацисти щодня здійснювали розстріли. У післявоєнні роки в цьому кварталі неодноразово знаходили людські останки, які було перепоховано в братські могили на міських кладовищах "Плоска" і "Тришинське".

Читайте також:

Помер останній відомий учасник повстання у Варшавському гетто

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.