На Миколаївщині знайшли поховання німецьких вояків. ВІДЕО

На Миколаївщині історики знайшли поховання часів Другої світової. Під час розкопок з невідомої могили підняли рештки декількох вояків.

Про це повідомляє Гал-Інфо із посиланням на канал "Прямий".

 Фото: "Прямий"

Звернули не туди, заблукали і натрапили на історичну знахідку. На верхівці кургану археологи знайшли людські кістки. Їх підняв з-під землі трактор, який орав поле, викликали поліцію, зафіксували знахідку, виявилось, що це – поховання.

Спочатку думали, що у братській могилі радянські військові. Пошукові роботи ускладнили велика кількість стріляних гіль з радянських часів. Пошуковцям нічого не підказувало чиї рештки вони ексгумують.

Та раптом знайшли залишки гаманця з монетами. Вони виявились не радянськими. Згодом знайшли декілька ґудзиків від німецької військової форми та два патрони від карабіна Маузера, а потім трапилась ще одна знахідка, яка переконала пошуковців, поховання точно не радянське, це вставна щелепа.

Зараз пошуковці переконані, що кістки належать солдатам Вервахту. У експедиції по-переду багато роботи: дослідження артефактів та решток загиблих, потім перепоховання.

Читайте також

На Хмельниччині перепоховали вояків Армії УНР, страчених більшовиками. ФОТО

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.