У Києві біля посольства Росії відкрили сквер імені Бориса Нємцова

У столиці відкрили сквер імені російського опозиційного політика Бориса Нємцова, вбитого чотири роки тому в Москві.

Про це повідомляє The Бабель.

 Фото: Facebook / Київська міська державна адміністрація

Зелена зона розташована поруч із Посольством РФ — на розі вулиці Сурикова та Повітрофлотського проспекту.

Перейменований сквер і меморіальну дошку відкрила донька політика Жанна Нємцова та мер столиці Віталій Кличко, повідомляє Київська міська державна адміністрація.

Рік тому площу імені Нємцова відкрили у Вашингтоні — теж біля російського посольства. Згодом перед посольством Росії з’явився сквер імені Бориса Нємцова й у Вільнюсі.

Віталій Кличко нагадав, що досі замовників вбивства Бориса Нємцова не встановили.

"Але ж ми знаємо, що це було політичне вбивство і кому заважав Борис Нємцов. Цей сквер буде кожного дня нагадувати російському посольству про тих людей, які борються за правду, за демократію і справедливість, за майбутнє своєї країни", — підкреслив він.

Довідково. Нємцов убитий на Великому Москворецькому мосту, неподалік Кремля, чотирма пострілами у спину 27 лютого 2015 року. Похований на Троєкуровському кладовищі. У липні 2017 року за вбивство Нємцова за наймом у складі організованої групи були засуджені п'ятеро чеченців.

Борис Нємцов у 2004 році підтримав Помаранчеву революції в Україні, пізніше був призначений позаштатним радником президента України Віктора Ющенка. Закликав чинити ідеологічний тиск на Кремль.

У 2013 році він підтримав Євромайдан. Під час Майдану йому було заборонено в'їзд до України. У 2014 році Нємцов засудив анексію Криму Росією.

У вересні того ж року підписав заяву з вимогою "припинити військову авантюру: вивести з території України російські війська та припинити пропагандистську, матеріальну та військову підтримку прихильників самопроголошених ДНР та ЛНР".

Читайте також:

Дитяча бібліотека в Києві отримала назву на честь Героїв Небесної сотні

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.