У Києві біля посольства Росії відкрили сквер імені Бориса Нємцова

У столиці відкрили сквер імені російського опозиційного політика Бориса Нємцова, вбитого чотири роки тому в Москві.

Про це повідомляє The Бабель.

 Фото: Facebook / Київська міська державна адміністрація

Зелена зона розташована поруч із Посольством РФ — на розі вулиці Сурикова та Повітрофлотського проспекту.

Перейменований сквер і меморіальну дошку відкрила донька політика Жанна Нємцова та мер столиці Віталій Кличко, повідомляє Київська міська державна адміністрація.

Рік тому площу імені Нємцова відкрили у Вашингтоні — теж біля російського посольства. Згодом перед посольством Росії з’явився сквер імені Бориса Нємцова й у Вільнюсі.

Віталій Кличко нагадав, що досі замовників вбивства Бориса Нємцова не встановили.

"Але ж ми знаємо, що це було політичне вбивство і кому заважав Борис Нємцов. Цей сквер буде кожного дня нагадувати російському посольству про тих людей, які борються за правду, за демократію і справедливість, за майбутнє своєї країни", — підкреслив він.

Довідково. Нємцов убитий на Великому Москворецькому мосту, неподалік Кремля, чотирма пострілами у спину 27 лютого 2015 року. Похований на Троєкуровському кладовищі. У липні 2017 року за вбивство Нємцова за наймом у складі організованої групи були засуджені п'ятеро чеченців.

Борис Нємцов у 2004 році підтримав Помаранчеву революції в Україні, пізніше був призначений позаштатним радником президента України Віктора Ющенка. Закликав чинити ідеологічний тиск на Кремль.

У 2013 році він підтримав Євромайдан. Під час Майдану йому було заборонено в'їзд до України. У 2014 році Нємцов засудив анексію Криму Росією.

У вересні того ж року підписав заяву з вимогою "припинити військову авантюру: вивести з території України російські війська та припинити пропагандистську, матеріальну та військову підтримку прихильників самопроголошених ДНР та ЛНР".

Читайте також:

Дитяча бібліотека в Києві отримала назву на честь Героїв Небесної сотні

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.