АНОНС: "Походження українців та їхніх сусідів": лекція Леоніда Залізняка

Видавництво "Темпора" та Книгарня "Є" запрошують на першу зустріч у рамках "A posteriori. Історичний лекторій". На запитання про походження української нації відповість Леонід Залізняк – український археолог, доктор історичних наук, професор.

Національна історія будь-якого народу починається з народження її суб’єкта. Відсутність чітких уявлень про час, місце та обставини зародження суб’єкта української національної історії гальмує формування національної свідомості та стримує процес формування сучасної нації.

 

• Чому дехто починає відлік української історії від трипільської культури, а дехто й досі обстоює пізньосередньовічну імперську версію М. Погодіна — О. Соболевського, за якою український етнос почав формуватися після монгольської навали?

• Чому хибним є плутати час зародження українського народу з появою його далеких і непрямих пращурів (як-то арійців чи трипільців)?

• У який спосіб довести час появи етносу?

• Хто з істориків першим обґрунтував право на спадщину Київської Русі?

• Як коректно говорити про давню українську історію, не вдаючись до відвертої міфотворчості?

На ці та інші запитання відповість Леонід Залізняк – український археолог, доктор історичних наук, професор кафедри археології НаУКМА, завідувач відділу археології кам’яної доби Інституту археології НАН України, автор понад трьохсот наукових праць з археології, первісної історії та етнології України.

Координатор проекту "A posteriori. Історичний лекторій" – Ольга Петренко.

20 березня, середа, 18.30.

Місце: Книгарня "Є" (Київ, вул. Лисенка, 3).

Організатори: книгарня "Є" та видавництво "Темпора".

Вхід вільний.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.