Археологи: у пізньому неоліті біля Стоунхенджу відбувалися величні бенкети

Британські археологи з’ясували, що тисячі років тому в Стоунхенджі відбувалися масові бенкети, на які з'їжджалися мешканці з усієї території Британських островів і навіть із віддалених регіонів Шотландії.

На це відкриття вчених наштовхнули свинячі кістки, які вони розкопали в чотирьох поселеннях епохи пізнього неоліту, розташованих поблизу цього мегаліту, повідомляє українська служба "Бі-Бі-Сі".

Загалом археологи знайшли рештки 131 тварини, вік яких становить біля 4500 років (це 2800—2400 роки до н. е.).

З результатів ізотопного аналізу знайдених кісток випливає, що вони належали свиням, вирощеним у Шотландії, на північному сході Англії, в Західному Уельсі, а також в інших областях Британських островів.

Дослідники ствреджують, що свинина була головною стравою святкового меню, а учасники "застіль" (навіть, які прийшли здалеку) приводили худобу із собою і заколювали для бенкету на місці.

Отже, на думку науковців, це доводить не тільки те, що Стоунхендж був не тільки місцем масового паломництва, а й факт, що люди з навіть найвіддаленіших куточків території сучасної Великої Британії підтримували зв’язки між собою та регулярно подорожували на значні відстані.

"Ці зібрання можна вважати першими культурними заходами, що поєднували всіх мешканців острова, — говорить провідний автор дослідження, професор Кардіффського університету Річард Магвік. — Люди з усіх куточків Британії приїжджали до Стоунхенджу, щоб поласувати їжею, спеціально відібраною і привезеною здалеку".

Як повідомлялося, археологи Університету штату Вашингтон знайшли найдавніший пристрій для татуювань на заході Північної Америки.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.