Порошенко: Мазепа — це український Вашингтон

Президент України Петро Порошенко привітав мешканців Чернігівської області з 350-ю річницею заснування гетьманської резиденції в м. Батурині.

Виступаючи на урочистих заходах у Батурині з цієї нагоди, Порошенко нагадав про роль гетьмана Івана Мазепи в історії України. Тези його виступу наводить офіційний сайт Президента України.

Глава держави наголосив, що саме у Батурині Іван Мазепа творив державу Україну: "Це мала бути прекрасна європейська держава. Недаремно ж гетьман стільки зусиль доклав до будівництва храмів, розвитку культури, мистецтва та освіти".

 Фото: president.gov.ua

Оцюніюючи історичний масштаб постаті гетьмана Мазепи, президент зазначив, що він 22 роки міцною рукою він тримав булаву і поклав край сумнозвісній Руїні.

"Не забуваймо: ще коли Петро І лише рубав вікно до Європи, Україна часів Мазепи ходила туди через двері", — сказав Петро Порошенко.

Водночас, нагадав Порошенко, Російська імперія не шкодувала чорних фарб, аби сптворити образ Мазепи. Проте це тільки допомогло стати йому справжнім символом українського спротиву Росії. Мазепинська ідея, переконаний президент, сприяла відновленню державності України на початку ХХ століття.

Петро Порошенко також зауважив, що гетьман Мазепа був живою людиною зі своїми чеснотами й недоліками, прорахунками та гріхами

"Але наголошую, у вирішальний момент, коли треба було обирати між вірністю чужому монархові чи своїй Вітчизні, між особистим комфортом та ризиком заради майбутнього країни, його вибір, вибір Івана Мазепи був на користь України", — сказав Президент та додав, що навіть "вороги визнавали постать і велич духу Мазепи".

Глава держави порівняв постать гетьмана з Джорджем Вашингтоном, Сімоном Боліваром та Махатмою Ганді.  "Для імперій, яким корилися їхні народи, вони всі були ясно що "зрадниками", а для самих народів – борцями за свободу і незалежність, хоч і йшли до неї різними шляхами. Для народів вони є герої", — сказав Петро Порошенко.

Разом із тим, глава держави закликав усіх зробити висновки з історії зруйнування першої гетьманської столиці з наказу Петра першого в 1708 році: "Батурин – це застереження. Це урок, який ми усі маємо дуже добре вивчити. Бо чвари старшин надзвичайно дорого коштували усьому народу, а найстрашнішу ціну заплатила гетьманська столиця – Батурин".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.