Білорусь відреагувала на публічне виправдання "Бурого" викликом польського посла в МЗС

Міністерство закордонних справ Білорусі очікує від Варшави публічних офіційних коментарів щодо виправдання Інститутом національної пам'яті Польщі командира 3-ї Віленської бригади Національного військового об’єднання Ромуальда Райса (псевдо "Бурий").

Про це заявив начальник управління інформації та цифрової дипломатії, прес-секретар білоруського МЗС Анатолій Глаз, передає УНН з посиланням на сайт міністерства.

"Ми очікуємо від влади Польщі публічних офіційних коментарів щодо того, чи є така оцінка дій "Бурого" офіційною точкою зору і наскільки це співвідноситься з кроками з вибудовування діалогу, в тому числі історичного, які були зроблені сторонами останнім часом. Для дачі відповідних пояснень в МЗС викликаний Посол Польщі", - зазначив дипломат.

Він додав, що злочинець, який особисто віддавав накази і брав участь у вбивстві мирних жителів білоруських сіл на Підляшші, "не може бути обіленим ні в очах білорусів, ні в історичній пам'яті інших розсудливих людей".

"Польськими вченими зібрано достатньо доказів його злодіянь. На основі фактів, а не теоретичних міркувань, зроблені відповідні висновки слідства комісії Інституту національної пам'яті в 2005 році", - повідомили в білоруському МЗС.

Крім того, в міністерства висловили "занепокоєння" "відвертим цинізмом окремих польських "дослідників", на висновки яких спирається заява ІНП".

"Зокрема, в його виправдання вони констатують, що "Бурий" мав можливість "спалити не п'ять, а набагато більше білоруських сіл в повіті Більськ-Підляський", - додали в МЗС Білорусі.

Нагадаємо, Інститут національної пам’яті Польської Республіки випустив комунікат, у якому заперечив висновки свого ж слідства 2005 року у справі вбивства 79 цивільних мешканців білоруської національності партизанським загоном Ромуальда Райса "Бурого" в січні—лютому 1946 року.

Загибель цивільних слідчі ІПН спершу кваліфікували як геноцид.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.