Музей визвольної боротьби в Івано-Франківську одержав елементи форми УГА. ФОТО

Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби імені Степана Бандери презентував нові унікальні експонати – військові атрибути вояка Української Галицької армії. Зубчатку, пружки та нашивку придбали для Музею на аукціоні.

Про це під час презентації поінфомував директор музею Ярослав Коретчук, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Сьогодні в нашому музеї, в рамках проекту "Збережемо історичну пам'ять", представляємо унікальні речі, які пов’язані з історією визвольної боротьби періоду ЗУНР, а саме військові атрибути, які визначали ранг військовиків Української Галицької Армії . Їх придбали на одному з Інтернет-аукціонів. В першу чергу, це - зубчатівка, яка нашивалась на комір, пружки, які нашивались на рукави, і шеврон військового підрозділу з номером 661. …У такий спосіб ми привідкриваємо світло саме військової історії нашого краю, що дає нам можливість зрозуміти перебіг подій 1918-1919 років", – зазначив Коретчук.

Він зауважив, що найбільш імовірно, ці речі належали уродженцю Коломийського району. В УГА, стверджує директор музею, дві пружки нашивались на рукав у випадку, коли військовий був чотарем (або ж чотовим). Тобто, командував підрозділом чисельністю 40-50 вояків.

"Якщо порівняти із сьогоднішніми званнями, то це є старший лейтенант у Збройних силах України. Тобто, людина, яка могла командувати сотнею, або військовою ротою", – зазначив Ярослав Коретчук, додавши, що для науковців нині важливо встановити ім’я та прізвище вояка УГА, якому ці речі належали.

 

Меценати, які придбали військові атрибути УГА для Музею на аукціоні, побажали залишитись неназваними. Також від них є прохання не вказувати ціну, за якою були придбані військові лоти. Відомо лише те, що лоти були виставлені продавцем з Коломийщини.

Втім, вже сьогодні музейники стверджують, що такі речі на аукціонах траплають нечасто. У період радянської влади родини військових УГА намагались не зберігати подібні реліквії, бо це загрожувало для них репресіями. Тому таких військових атрибутів, зауважив Коретчук, досі не можна було побачити в жодному музеї України.

"Сьогодні нам відомо про 4-5 екземплярів таких атрибутів, які зберігаються у приватних колекціях. Ці речі часто скуповують за кордоном попри те, що для їх вивозу необхідно отримати дозвіл", – розповів директор музею.

Проект "Збережемо історичну пам'ять" діє в музеї більше року. Мета – залучити небайдужих українців до поповнення музейних фондів. Завдяки проекту, Івано-Франківському обласному Музею визвольної боротьби імені Степана Бандери вдалося поповнити свою експозицію щонайменше на 15 унікальних експонатів.

 

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.