Спецпроект

Порошенко про Сагринь: Пам'ять про невинні жертви спонукає нас до миру

10 березня в 75-ті роковини спалення села Сагринь Посольство України в Польщі вшанувало пам’ять мирних українців, які загинули від рук Армії Крайової і Батальйонів хлопських в цьому та навколишніх селах.

Про це повідомляє сторінка  Посольства України в Польщі у "Фейсбуці". За даними кореспондента Радіо "Свобода" з місця події, окрім дипломатів на заході були присутні десятки чоловік - місцеві українці, представники Об'єднання українців у Польщі та польські інтелектуали.

Посол України в Польщі Андрій Дещиця зачитав зверненя від Президента України Петра Порошенка до учасників пам’ятного заходу.

 

Порошенко зазначив, що цивільних мешканців Сагрині цинічно вбили внаслідок спланованої людиновбивчої акції "лише за те, що вони були українцями, розмовляли українською мовою, молилися в українських православних церквах".

 

"Я мрію, щоб настав той день, коли помолитися за безвинні душі в цьому скропленому кров’ю місці прийдуть Президент України і Президент Республіки Польща. Переконаний, що невдовзі так станеться, і ми спільно продовжимо добру традицію поєднання і примирення, вшановуючи пам'ять про жертви українсько-польської ворожнечі минулого", – висловив надію президент.

"Ми не повинні ділити жертви на свої і чужі. Ми не повинні мірятися їхньою чисельністю. І що найважливіше, ми не повинні шукати виправдання злочинам проти мирного населення", – додав він.

 

На думку Порошенка, спільним моральним обов’язком українців і поляків перед нвинними жертвами є "не боятися правди, не вагатися назвати зло злом, а тих, хто свідомо вчиняє злочини проти людяності – злочинцями".

Відповідальність за братовбивчу війну між українцями і поляками Президент України поклав на диктаторів Адольфа Гітлера та Йосипа Сталіна, які "цинічно розігрували міжетнічну карту". А сучасні дружбу й партнерство між нашими державами, на думку Порошенка, намагаються підважити Москва та її європейські маріонетки.

Петро Порошенко висловив надію, що попри трагічне минуле, українці поляки цінуватимуть та оберігатимуть спільне братерство.

"Пам'ять про невинні жертви минулих протистоянь спонукає нас до миру, злагоди і взаєморозуміння. Я вірю, що так воно є і буде між нашими дружніми народами", – завершив Президент України.

ДОВІДКА:

У березні 1944 року загони Армії Крайової (АК) та Селянських батальйонів (Батальйони хлопські – БХ) провели "відплатно-превентивну", як вони її називали, акцію проти українських сіл на Холмщині (нині Грубешівський повіт Люблінського воєводства Польщі) – так звану "грубешівську революцію". 

У селах Пригоріле, М’яке, Сагринь, Шиховичі, Теребінь, Стриженець, Турковичі та інших польські партизани вбили близько 1500 українців, а самі села знищили.

Нагадаємо, фотографії палаючої Сагрині неодноразово використовувалися польськими урядовими організаціями та публіцистами для ілюстрації "жертв українських націоналістів".

Читайте також:

Промова голови Українського Товариства в Сагрині 8 липня

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.