Вінницькі архівісти виставили у відкритий доступ документи часів Директорії

Державний архів Вінницької області представив оцифровані копії архівних документів, які відображають державотворчу діяльність Директорії УНР у Вінниці.

Про це повідомляє видання "День".

 

У матеріалах можна знайти адреси міністерств та відомств, які діяли в місті, перелік законів, циркулярів та розпоряджень Директорії, ухвалених у Вінниці, зокрема "Про місцеві конгреси", "Про землю", "Про реформу судової влади", "Про запровадження в усіх вищих школах лектури українською мовою" тощо.

Ознайомитися з документами можна в режимі в он-лайн. Експозиція розміщена на офіційному сайті закладу в розділі "Документальні виставки" і діятиме два тижні.

За словами головного спеціаліста відділу інформації Державного архіву Вінницької області, кандидата історичних наук Костянтина Завальнюка, у фондах закладу зберігається чимало документів, які відображають державотворчу діяльність українського народу, розповідають про провідників революційного руху.

Для тих, хто любить вивчати історію за персоналіями, представлені документи з підписами творців української державності: Винниченка, Петлюри, Огієнка, Остапенка, Марковича та автобіографія колишнього голови Ради Народних Міністрів УНР Чехівського.

 

"До 100-річчя перебування Директорії у Вінниці, ми вирішили поділитися з вінничанами та усіма, хто досліджує, чи кому цікава наша історія, тими документами, які покликані викликати почуття гордості за свою країну, – розповідає Костянтин Завальнюк.

– Особливо цінні, як на мене, особисті справи вінничан, які були при високих посадах. Наприклад Юхима Щириці, який при уряді Директорії керував освітою. Він сам родом з Черкащини, але викладав у Вінницькій учительському інституції, але в часи революції висунувся на таку посаду.

До речі, під наказом про нього призначення стоїть підпис голови тогочасної Директорії Володимира Винниченка, який на той момент перебував у Вінниці. Після революції Щирицю арештувало місцеве ЧК, а розстріляли в Києві. На жаль, така ж доля чекала більшість вінницьких інтелігентів, які вірили у незалежність України".

Довідково. Директорія перебувала у Вінниці тричі: перший раз у грудні 1918 року, вдруге – з 2 лютого по 6 березня 1919 року, і останній період – з 7 травня і до початку червня 1920 року.

Читайте також:

Центральний османський архів відкрив українським історикам середньовічні реєстри — сходознавець

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.