АНОНС: Лекція «Радянський Поділ. Неокласицизм 1935-55 рр.»

Яких змін зазнала Контрактова площа і що робили для дітей в період тоталітарної архітектури?

IZONE проводить лекції від дослідників історії архітектури. Курс розповідає про трансформацію найцікавішого району Києва протягом XX століття. Від архітектури заводів до інтер'єрів шкіл і побуту робітників.

 

Цього разу автор публікацій і виставок про радянську архітектуру Семен Широчин розкаже про першу київську набережну та палаци пролетаріату.

Для дослідників(ць) буде цікаво дізнатися про яскраві художні і конструктивні рішення, про новації в архітектурі.

Як місцевий(а) житель(ка) або зацікавлений(а) в історії міста, ви побачите з нового боку старі знайомі будівлі, дізнаєтеся їхні історії, імена людей, пов'язані з ними. Зможете уявити, як виглядало місто навколо вас 30, 50, 100 років тому, що залишилося, а що зникло.

Час: 7 лютого, четвер, 19:30

Місце: м. Київ, IZONE, вул. Набережно-Лугова 8, 4 поверх

Вхід: 200 грн

Реєстрація обов'язкова

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.