Учені відтворити образ "Клеопатри Латинської Америки". ФОТО

Жінка належала до доколумбової культури Моче і померла близько 1700 років тому.

Про це повідомляє ТСН.

 Фото: ВВС

Ученим Перу за допомогою 3D-друку вдалося відтворити зовнішність знаменитої Леді Као, яка, імовірно, була політичною або релігійною лідеркою.

Вони змогли відтворити обличчя Леді Као, проаналізувавши структуру черепа та останків.

 Фото: ВВС

За словами міністра культури Перу, жінка мала овальне обличчя з високими вилицями.

Жінка, яку ще називають Клеопатрою Латинської Америки, належала до доколумбової культури Моче і померла близько 1700 років тому.

 Фото: ВВС

Її останки археологи знайшли ще у 2006 році у зруйнованій піраміді біля міста Трухільйо, Перу.

Експертиза показала, що Леді Као померла, коли їй було 20 років, і, скоріше за все, через ускладнення під час пологів або вагітності.

Ноги, ступні та обличчя жінки було вкрите татуюваннями з магічними символами – зміями та павуками.

 Фото: ВВС

Леді Као була похована із короною та безліччю золотих і мідних прикрас. У саркофазі також  знайшли зброю, а саме: дві великі бойові палиці і 23 пристрої для метання списа. Із урахуванням такого багатого поховання, вона могла бути жрицею або навіть політичним правителем.

Читайте також:

В Єгипті археологи виявили некрополь з 40 муміями чоловіків, жінок і дітей

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.