Facebook змусив музей Женеви прикрити наготу античних статуй

Музею історії і мистецтва в Женеві (Швейцарія) довелося опублікувати фотографії античних статуй з написами «Цензура» на інтимних місцях через заборону Facebook.

Про це повідомляє Бабель.

 Фото: Musées d'art et d'histoire de Genève

За словами прес-секретаря музею Сільві Трелья-Детраз, на сторінці закладу у Facebook планували опублікувати знімок двох статуй для реклами виставки "Цезар і Рона".

Але адміністрація Facebook надіслала листа, в якому вказала, що у статуї Венери Арлезіанської не прикриті груди, а солдат, який символізує перемогу Римської імперії над галльськими племенами, стоїть голим.

У своєму листі соцмережа зазначила, що не дозволяє рекламні пости, в яких присутня нагота, навіть якщо вона не несе сексуального характеру.

"Це, зокрема, стосується і використання наготи для творчих або освітніх цілей", — наводить повідомлення від адміністрації cоцмережі агентство. У результаті фотографії опублікували з написами "Цензура".

Нагадуємо, що наприкінці 2018 року у Facebook запровадили нові правила для контенту про секс. Вони забороняють пошук сексуальних партнерів, чати та листування з сексуальним підтекстом, зображення оголеного тіла, обговорення поз у сексі та сексуальних уподобань.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.